Педагогічний досвід

Комунальний заклад «Дошкільний навчальний заклад(ясла–садок) № 67 Харківської міської ради»

 Роль музично - дидактичних посібників та ігор в розвитку музично – сенсорних здібностей дітей старшого дошкільного віку

Харків

2016

Рекомендовано педагогічною радою комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 67

Харківської міської ради»

Протокол №2 від 19.11.2015 р.

Рецензенти: Ткачова Н.В., завідувач комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 67 Харківської міської ради», спеціаліст вищої категорії, вихователь-методист.

Автор-укладач:

Пелішенко Людмила Олександрівна, музичний керівник ДНЗ №67, спеціаліст вищої категорії, вихователь-методист.

Роль музично-дидактичних посібників та ігор в розвитку музично -сенсорних  здібностей  дітей  старшого  дошкільного віку. – Харків, 2016.  –  65 с.

Серед багатьох видів мистецтва музика займає особливе місце в естетичному і художньому вихованні та в усій системі формування всебічної і гармонійно розвиненої людини. Автор збірки представляє досвід роботи з розвитку музично - сенсорних здібностей дітей старшого дошкільного віку за допомогою музично - дидактичних ігр та посібників.

Висновки експертизи Реєстраційний номер _________________________________________ Напрям «Дошкільна освіта»                                             __________ Номінація ___________________________________________________ Назва роботи «Роль музично-дидактичних посібників та ігор в розвитку музично -сенсорних  здібностей  дітей  старшого  дошкільного віку»                                                               Автор роботи Пелішенко Людмила Олексадрівна Експерти П.І.Б. Дата Загальний бал Підпис Середній бал Голова комісії_______________________________________                                    П.І.Б.                                            підпис Дата _____________________________

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………...…………………...4

Розділ 1. Музично-сенсорне виховання та розвиток дітей у дошкільній педагогіці

1.1. Характеристика і структура музичних здібностей …………………............…7

1.2. Роль сенсорного виховання і значення розвитку музично-сенсорних     здібностей у дітей старшого дошкільного віку …………………………………12

1.3. Основні види музично-дидактичних посібників та ігор у музично- сенсорному розвитку дошкільників ………………………………………………..15

Розділ 2. Практичне вивчення розвитку музично-сенсорних здібностей у дітей старшого дошкільного віку в ході музичних занять із застосуванням музично-дидактичних посібників та ігор

2.1. Методика використання музично-дидактичних посібників та ігор в різних видах музичної діяльності …………………………………………………..............18

2.2. Проведення експериментальної робота з розвитку у старших дошкільників музично-сенсорних здібностей засобами музично-дидактичних посібників та ігор ……………………………………………………………………...............................23

Висновки.....................................................................................................................29

Список використаних джерел................................................................................30

Додатки.......................................................................................................................32

Вступ

      Серед багатьох видів мистецтва музика займає особливе місце в естетичному і художньому вихованні та в усій системі формування всебічної і гармонійно розвиненої людини.

Палітра музики багата, мова її яскрава. Все, що не підвладне слову, неможливо висловити, знаходить своє відображення в музиці.

На сучасному етапі розвитку дошкільної освіти відбуваються процеси

модернізації змісту та демократизації підходів до управління освітнім процесом. Базовий компонент дошкільної освіти(нова редакція) грунтується на засадах компетентнісного, особистісно – орієнтованого підходу до розвитку особистості дитини, визнання самоцінності дошкільного дитинства, створення сприятлих умов для формування особистісної зрілості дитини, її базових якостей.

Відповідно до змісту Базового компонента дошкільної освіти організація життєдіяльності дітей здійснюється з урахуванням освітніх ліній, що включені до інваріантної та варіативної складових. Це дає змогу забезпечити належний рівень соціально – особистісного розвитку дітей дошкільного віку в структурі непереривної освіти.

Відповідно до вимог нормативних документів у галузі дошкільної освіти та з урахуванням сучасних світових тенденцій розвитку освіти зміст освітнього процесу визначається чинними програмами , які можуть оберати педагогічні колективи відповідно до свого рівня професійної компетентності, пріоритетного напряму діяльності дошкільного закладу. Чинні комплексні та  парціальні програми мають свою специфіку, особливості структури та змісту, по різному відображають регіональний компонент змісту освіти, але всі вони  спрямовані на реалізацію Базового компонента дошкільної освіти як державного стандарту.

        Враховуючи різну періодичність, тривалість охоплення дітей організованими освітніми впливами в умовах тієї чи іншої форми здобуття дошкільної освіти. Потрібно диференціювати обсяги навчальних, виховних та розвивальних завдань освітньої роботи з дітьми старшого  дошкільного віку.

        Програма розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт» грунтується на засадах особистісно зорієнтованого, інтегрованого,компетентісного, діяльнісного підходів до навчання, виховання та розвитку  дошкільників, тісної взаємодії навчального закладу і родини у формуванні основ їхньої елементарної життєвої компетентності перед вступом до школи.

Гуманістична тенденція формування суспільства нерозривно пов'язана з ідеєю "особистості, що розвивається в світі". Рішення даної проблеми безпосередньо залежить від рівня освіти - найважливішого компонента людської культури. Як відзначають фахівці, в сучасному світі важливо перенесення центру тяжіння на індивідуальність людини, вивчення її саморуху, розвиток її духовності і ставлення до навколишнього світу. Вимога гуманізації освіти, висунуте психологами та педагогами, передбачає велику увагу до розвитку музичних здібностей дитини, кращих її особистісних якостей. Дати знання, розвинути навички та вміння - не самоціль. Набагато важливіше - пробудити інтерес до пізнання.

Музичне мистецтво надає безсумнівний вплив на особистість дитини вже в дошкільному віці. Через прилучення до музичного мистецтва в людині активізується творчий потенціал, йде розвиток інтелектуального та чуттєвого, і чим раніше закладені ці компоненти, тим активніше буде їх прояв в залученні до художніх цінностей світової культури. Справжнє, відчуте і продумане сприймання музики - одна з найактивніших форм прилучення до музики, тому що при цьому активізується внутрішній, духовний світ, почуття і думки. Поза сприйняття - музика як мистецтво взагалі не існує. Безглуздо говорити про якийсь вплив музики на духовний світ дітей, якщо вони не навчилися чути музику як змістовне мистецтво, що несе в собі почуття і думки людини, життєві ідеї й образи. Дошкільнята виявляють особливу любов до музичного мистецтва і можуть бути залучені в посильну для їх віку діяльність, метою якої є розвиток інтересу до музики, правильне сприйняття її змісту, структури, форми, а також пробудження потреби постійного спілкування з нею і бажання активно проявити себе в цій сфері. Розуміння музичного мистецтва, як цілісного духовного світу, що дає дитині уявлення про дійсність, про її закономірності, про нього самого, можливо через формування музично-сенсорних здібностей.

        Музично-дидактичні посібники та ігри можуть стати такими засобами активізації музичного розвитку дитини, що дозволяють залучати дітей дошкільного віку до активного сприйняття музики. Музичне сприйняття - складний, чуттєвий, поетичний процес, наповнений глибокими переживаннями, в ньому переплітаються сенсорні відчуття музичних звуків і краса співзвуч, попередній досвід та живі асоціації з тим, що відбувається в даний момент, проходження за розвитком музичних образів і яскраві відповідні реакції на них. Важливість музично-дидактичних посібників та ігор в тому, що вони допомагають ознайомити дітей у доступній формі з такими відносно складними поняттями в музиці, як музичний жанр, форма музичного твору, а також з окремими засобами музичної виразності і основними властивостями музичного звуку.

Під музично-сенсорними здібностями розуміється не тільки якість сприйняття, що дозволяє дитині розрізняти окремі компоненти музичних звуків: висоту, тембр, тривалість, силу. Передбачається, що до структури цих здібностей входить якість активного вслухання, музикування, обстеження дітьми музичних звуків у їх виразних відносинах, наочно-дієве ознайомлення з музичними еталонами. Сучасне розуміння сутності сенсорного розвитку формується в комплексному підході взаємодії музичного сприйняття, слухових відчуттів і уявлень, діючи одночасно на зорову, слухову і рухову активність, тим самим, сприяючи музичного розвитку в цілому.

    Об'єкт дослідження -  розвиток музично-сенсорних здібностей у дітей старшого дошкільного віку.

   Предмет дослідження - музично-дидактичні посібники та ігри.

   Мета  дослідження - полягає в тому, щоб допомогти дітям активно ввійти у світ музики, стимулювати розвиток музично-сенсорних здібностей, навчити розрізняти властивості музичного звуку за допомогою наочно-слухових і наочно-зорових методів музичного виховання.

    Гіпотеза  дослідження є припущення про те, що  активне викорис-тання музично-дидактичних посібників та ігор на музичних заняттях дошкільників матиме позитивний вплив як на розвиток музично-сенсорних здібностей, так і на процес навчання в цілому.

Відповідно до мети та гіпотези у дослідження розв’язуються такі завдання:

1.       На основі аналізу наукової літератури розкрити сутність ролі музично-дидактичних посібників та ігор в розвитку музично -сенсорних  здібностей  дітей  старшого  дошкільного віку.

2.       З’ясувати особливості та завдання з розвитку музично-сенсорних  здібностей  дітей  старшого  дошкільного віку за допомогою музично-дидактичних посібників та ігор.

3.       Експериментально перевірити шляхи розвитку музично-сенсорних  здібностей  дітей  старшого  дошкільного віку за допомогою музично-дидактичних посібників та ігор.

        Методи дослідження:

- вивчення та аналіз наукової літератури.

- проведення педагогічного експерименту (констатуючого і формуючого).

- ігрова діяльність.

- музичні заняття з використанням музично-дидактичних ігор.

ГЛАВА I. МУЗИЧНО-СЕНСОРНЕ ВИХОВАННЯ І РОЗВИТОК ДІТЕЙ У ДОШКІЛЬНІЙ ПЕДАГОГИЦІ

1.1 Характеристика і структура музичних здібностей

        Здібності до певного виду діяльності розвиваються на основі природних задатків, пов'язаних з такими особливостями нервової системи, як чутливість аналізаторів, сила, рухливість і врівноваженість нервових процесів. Для того щоб здібності проявилися, їх носію доводиться прикладати багато праці. У процесі занять конкретною діяльністю вдосконалюється робота аналізаторів. Здібності розвиваються тільки в діяльності, і не можна говорити про відсутність у людини будь-яких здібностей до тих пір, поки він не випробує себе в даній сфері. Нерідко інтереси до того чи іншого виду діяльності вказують на здібності, які можуть вплинути на майбутнє.

        Для музикознавчої діяльності найбільш важливим моментом виявляються здібності до аналітичного й образного мислення, уміння передавати свої думки і почуття гарною літературною мовою так, щоб потенційні слухачі захотіли б після знайомства з музикознавчою працею ще раз безпосередньо звернутися до музики.

        Здібності - це індивідуально-психологічні особливості людини, що відповідають вимогам даної діяльності і є умовою успішного її виконання. Вони розвиваються з задатків людини, природних схильностей, які знаходяться в прихованому, потенційному вигляді до тих пір, поки вона не почне займатися будь-якою конкретною діяльністю.

        Розрізняють загальні та спеціальні здібності. Якість розуму, пам'яті, спостережливість відносяться до загальних здібностям, так як вони необхідні в широкому колі діяльності. Спеціальні здібності знаходять застосування в більш вузьких галузях діяльності людини. Наявність загальних і спеціальних здібностей необхідно для успішного виконання тієї чи іншої діяльності.

        Анатомо-фізіологічні дані свідчать про те, що діти від народження не однакові, що вони відрізняються будовою мозку, органів почуттів, руху і т. д. Неоднаково у них будова слухового аналізатора, від якого залежать гострота слуху, здатність розрізняти звуки по висоті, тривалості, тембру і т. п. Ці вроджені анатомо-фізіологічні особливості, які лежать в основі розвитку музичних здібностей і називаються задатками.

        Музичні здібності не є вродженими, вони розвиваються в процесі музичної діяльності людини. Їх розвиток значною мірою залежить від впливу соціальних умов, навколишнього середовища і, особливо, від характеру, змісту і форми музичного виховання.

        Музичні здібності формуються і виявляються тільки в процесі музичної діяльності. Наявність певного фонду знань, умінь і навичок не дає можливості досить повно характеризувати музичні здібності. Вирішальне значення має швидкість і якість придбання цього фонду.

        Найбільш сприятливого періоду для розвитку музичних здібностей, ніж дитинство, важко уявити. Розвиток музичного смаку, емоційної чуйності в дитячому віці створює фундамент музичної культури людини, як частини її загальної духовної культури в майбутньому

        До музичних здібностей відносяться: музичний слух (в єдності звуковисотного, ладового, гармонійного, тембрового, динамічного компонентів), почуття ритму, музична пам'ять, уява і музична чуйність.

        Спеціальні або основні музичні здібності включають в себе: звуковисотний слух, відчуття ладу, відчуття ритму. Саме наявність їх у кожного наповнює  людину музикою, новим змістом, саме вони дозволяють піднятися на вершини більш глибокого пізнання таємниць музичного мистецтва.

Музична здатність формується в активній діяльності музичного слуху.

        Дошкільний вік – найбільш сприятливий період для формування музичних здібностей. Всі діти від природи музичні. Про це необхідно знати і пам'ятати кожному дорослому. Від нього і тільки від нього залежить, якою стане надалі дитина, як вона зможе розпорядитися своїм природним даром. Ранній прояв музичних здібностей говорить про необхідність починати музичне виховання дитини як можна раніше. Час, згаяний як можливість формування інтелекту, творчих і музичних здібностей дитини, піде непоправно. Якщо для музичного розвитку дитини з самого народження створені необхідні умови, то це дає більш значний ефект у формуванні її музичності. Природа щедро нагородила людини, дала їй все для того, щоб бачити, відчувати навколишній світ.

        Музика - це рух звуків, різних по висоті, тембру, динаміці, тривалості, певним чином організованих в музичних ладах (мажорному, мінорному), що мають певне емоційне забарвлення, виражальні можливості. Щоб глибше сприйняти музичний зміст, людина повинна володіти здатністю диференціювати рухомі звуки слухом, розрізняти і сприймати виразність ритму.

        Тривалість звуку лежить в основі музичного ритму. Почуття емоційної виразності, музичного ритму і відтворення його утворюють одну з музичних здібностей людини - музично-ритмічне почуття. Висота, тембр і динаміка складають основу відповідно звуковисотного, тембрового і динамічного слуху.

        Музичні звуки мають різні властивості, вони мають висоту, тембр, динаміку, тривалість. Їх розрізнення в окремо взятих звуках складає основу найпростіших сенсорних музичних здібностей.

        Музично-слухові уявлення (музична пам'ять), ладове почуття (музичний слух), та музично-ритмічне почуття становлять три основні музичні здібності, які утворюють ядро музикальності.

        Музично-слухові уявлення

        Щоб відтворити мелодію голосом або на музичному інструменті, необхідно мати слухові уявлення того, як рухаються звуки мелодії - вгору, вниз, плавно, стрибками, тобто мати музично-слухові уявлення звуковисотного руху. Ці музично-слухові уявлення включають в себе пам'ять і уяву.

        Музично-слухові уявлення розрізняються за ступенем їх довільності. Довільні музично-слухові уявлення пов'язані з розвитком внутрішнього слуху. Внутрішній слух - це не просто здатність подумки уявляти собі музичні звуки, а довільно оперувати музичними слуховими уявленнями. Експериментальні спостереження доводять, що для довільного подання мелодії багато людей вдаються до внутрішнього співу, а навчаючись грі на фортепіано супроводжують представлення мелодії рухам пальців, що імітують її відтворення на клавіатурі. Це доводить зв'язок музично-слухових уявлень з моторикою, особливо тісний цей зв'язок тоді, коли людині необхідно довільно запам'ятати мелодію і утримати її в пам'яті.

        Музично-слухові уявлення - це здатність, що виявляється у відтворенні по слуху мелодії. Вона називається слуховим, або репродуктивним компонентом музичного слуху.

        Для визначення рівня розвитку музично-слухових уявлень можна запропонувати дитині:

1) заспівати мелодію знайомої пісні на зручному для сприйняття складі, звертаючи увагу на чистоту інтонування;

2) заспівати пісню без фортепіанного супроводу;

3) повторити за педагогом голосом зіграну на фортепіано музичну фразу;

4) заспівати пісню в іншій тональності;

5) повторювати за педагогом голосом зіграні на інструменті звуки;

6) запропонувати дитині продовжити пісню після спива дорослого.

        Ладове почуття.

        Ладове почуття - це емоційне переживання, емоційна здатність. Крім того, в ладовом почутті відкривається єдність емоційної та слухової сторін музикальності. Мають своє забарвлення не тільки лад в цілому, але й окремі звуки ладу. Із семи щаблів ладу одні звучать стійко, інші - нестійкі. З цього можна зробити висновок, що відчуття ладу - це розрізнення не тільки загального характеру музики, настроїв, виражених у ній, а й певних відносин між звуками - стійкими, завершеними і які вимагають завершення. Ладове почуття проявляється при сприйнятті музики як емоційне переживання, "відчуте сприйняття".

        Ладове почуття може розвиватися під час співу, коли діти прислухаються і до себе, і один до одного, контролюють слухом правильність інтонації.

        Для встановлення рівня розвитку ладового почуття можна попросити дитину:

1) впізнати по мелодії раніше исполнявшуюся пісню, інструментальну п'єсу, танець; впізнати за вступом пісню;

2) розповісти про зміст або згадати назву виконаного фортепіанного твору, який добре знайомий дитині;

3) визначити правильність заспіваною або зіграною на інструменті педагогом раніше знайомої мелодії (знайома тобі ця мелодія? Чи правильно вона звучить? Виправи помилки);

4) визначити, чи правильно зіграв дорослий знайомий дитині твір для гри або танця;

5) закінчити мелодію на тоніці («я почну, а ти закінчи», «виправи, якщо

невірно»).

        Тембровий динамічний слух.

        Тембровий динамічний слух - різновид музичного слуху, які дозволяє чути музику у всій повноті її виражальних, барвистих коштів. Основна якість музичного слуху - розрізнення звуків по висоті. Тембровий динамічний слух формується на основі звуковисотного. Розвиток тембрового і динамічного слуху сприяє виразності дитячого виконавства, повноті сприйняття музики. Діти дізнаються тембри музичних інструментів, розрізняють динаміку, як виразний засіб музики. За допомогою музично-дидактичних ігор моделюються звуковисотні, темброві і динамічні властивості музичних звуків.

        Музично-ритмічне почуття.

        Як свідчать спостереження, і численні експерименти, під час сприйняття музики людина робить помітні або непомітні рухи, відповідні її ритму, акцентів. Це рухи голови, рук, ніг, а також невидимі рухи мовного, дихального апаратів.

        Відчуття ритму - це здатність активно (рухово) переживати музику, відчувати емоційну виразність музичного ритму і точно відтворити його.

        Емоційна чуйність на музику може бути розвинена у всіх видах музичної діяльності: сприйнятті, виконавстві, творчості, так як вона необхідна для прочувствования і осмислення музичного змісту, а, отже, і його висловлювання.

        Емоційна чуйність на музику може проявитися у дітей дуже рано, в перші місяці життя.

        Відчуття ритму розвивається, перш за все, у музично-ритмічних рухах, відповідних за характером емоційним забарвленням музики.

        Для визначення рівня розвитку музично-ритмічного почуття можна запропонувати:

1) прохлопать ритмічний малюнок знайомої пісні під спів педагога або власний спів («заспівай пісеньку руками», «повтори за дорослим»);

2) прохлопать метричну частку знайомої пісні;

3) відтворити ритмічний малюнок пісні кроками на місці, а потім з просуванням вперед («заспівай пісеньку ногами»);

4) емоційно - виразно передати в рухах характер знайомого музичного твору;

5) передати в рухах характер незнайомого раніше твору після його попереднього прослуховування;

6) прохлопать ритмічний малюнок мелодії, зіграний педагогом на інструменті;

7) повторити за дорослим на музичному інструменті ритм пісні.

        Творчі здібності.

        На розвиток спеціальних музичних здібностей впливає творчі здібності. Під дитячой музичной творчістю розуміється здатність самовираження в усіх видах музичної діяльності, у тому числі і в продуктивній. Остання характеризується такою результативністю, як твір мелодій, ритмів, вільним вираженням настрою в русі під впливом музики, оркестровкою п'єс і т. д. Творчість дитини в музичній діяльності надає їй особливу привабливість, посилює його переживання. Творча здатність названа здатністю самовираження. Це вроджена здатність, яка може развиватися. Теоретична основа тлумачення поняття дитячої творчості будується на визнанні наявності у дітей вроджених задатків, які незалежно і спонтанно виявляються в діяльності дітей.

        Джерелами творчості в багатьох випадках вважаються життєві явища, сама музика, музичний досвід, який опанувала дитина. Необхідно створювати умови для формування здібностей всіх дітей до музичної творчості. Методично доцільні та корисні прийоми творчих завдань, спрямовані на розвиток музичних здібностей. Наприклад, розвиток почуття ладу, музично-слухових уявлень відбувається під час питання педагога і відповіді, вигаданого дітьми, почуття форми - під час імпровізації відповідної фрази. Для розвитку музичного сприйняття застосовують прийом оркестровки музичних творів. Цей прийом використовується не стільки для навчання дітей навикам гри на музичних інструментах, скільки для творчого застосування їх. Оркеструвати твір - значить вибрати і використовувати найбільш виразні тембри інструментів, що відповідають характеру його звучання, розрізнити окремі частини. Подібна діяльність може сприяти творчим прагненням дітей. Естетичне виховання в дитинстві не може бути повноцінним, якщо обмежитися розвитком лише сприйняття дитини. Творча діяльність властива дітям, але вона зовсім нерівномірно представлена у різних видах художньої діяльності дітей.

        Процес дитячої творчості викликає у дітей особливе бажання діяти щиро і невимушено. За своєю природою дитяча творчість синтетична і часто носить імпровізаційний характер. Воно дає можливість значно повніше судити про індивідуальні особливості та своєчасно виявити здібності у дітей.

1.2. Роль сенсорного виховання і значення розвитку музично-сенсорних здібностей у дітей старшого дошкільного віку

Характеристика дітей старшого дошкільного віку.

        Для цього періоду характерні: розширення придбаного досвіду під впливом виховання і характерні для цього періоду вдосконалення відчуттів. Відчуття продовжують вдосконалюватися головним чином за рахунок розвитку діяльності центральної частини аналізаторів. Також встановлена пряма залежність слухової чутливості від систематичних занять музикою. При сприйнятті явищ, діти в цьому віці взмозі узгодити своє сприйняття зі словесними вказівками педагога. Більше того, вони здатні і словесно сформулювати поставлені перед ними завдання. Зростання життєвого розвитку дитини в періоді старшого дошкільного віку чітко виявляється не тільки в характеристиці вікових особливостей сприйняття, але і в змінах характеру його діяльності, зокрема ігровий.

Характеристика психологічного віку.

        Програма розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт» надає характеристику психологічного віку. Впродовж старшого дошкільного віку істотно розшірюється коло людей, з якими спілкується дитина. Предметом Ії уваги все більше стає світ соціальних взаємин дорослих людей, у який дитина намагається ввійти. Головним для неї та ії щоденного буття є дорослий, як носій суспільних функцій і вимог

        Порівняно з попереднім життєвим періодом істотно змінюється місце дошкільника серед дорослих: у нього зявляється коло елементарних обов’язків, спільна з дорослим діяльність змінюється самостійним виконанням вимог, вказівок, доручень, прохань дорослих, впроваджується елементи систематичного навчання як певним чином організованої та унормованої діяльності.

       Важлива характеристика соціальної ситуації розвитку дитини- стабілізація взаємин з однолітками, утворення «дитячого суспільства». Упродовж цього вікового періоду ускладнюється провідна діяльність  дитини – сюжетно – рольова гра. У сюжетно – рольовій грі старший  дошкільник програє різноманітні ситуації, пов’язані з людскими взаєминами, систему власних дій у цих ситуаціях та систему наслідків цих дій для себе й оточення.

        Істотних змін зазнає змістовний компонент ігрової діяльності –ускладнюється та урізноманітнюється сюжет гри. Структура сюжету вдосконалюється за рахунок різних способів творчої побудови. Урізноманітнюються творчі дитячі ігри. Гра, як повідна діяльність, відіграє визначальну роль у розвитку психіки та особистості дитини. Гра відіграє важливу роль у розвитку мовлення дитини.

Вікові новоутворення:

-         перший схематичний обрис дитячого світогляду;

-         внутрішні етичні інстанції (зачатки почуття совісті);

-         супідрядність мотивів (продумані дії починають переважати над імпульсивними);

-         довільна поведінка(здатність діяти цілеспрямовано);

-         творча уява (прагнення відійти від шаблону);

-         усвідомлення свого обмеженого місця в системі взаємин з дорослими;

-         вміння бачити власні чесноти і вади;

-         виникнення біль – менш реалістичної самооцінки, самоповаги;

-         прагнення бути визнаним іншими.

Роль сенсорного виховання і значення розвитку музично-сенсорних здібностей у дітей

        Вивчення психологічних та фізіологічних принципів розвитку сприйняття в діяльності має здійснюватися у спеціально організованій системі навчання і виховання. Аналіз педагогічної літератури з питань музичного виховання дітей дошкільного віку (Н. А. Ветлугіна, І. Л. Дзержинська, С. М. Шоломович, Т. В. Вовчанська, Л. Н. Комісарова) дозволяє зробити висновок про необхідність формування музичного сприйняття дітей , починаючи з дошкільного віку.

        Необхідно формувати сприйняття окремих властивостей музичних звуків, що має підвищити культуру музичного сприйняття в цілому.

        Сприйняття музики складний процес, що вимагає від людини уваги, пам'яті, розвинутого мислення, різноманітних знань. Всього цього у дошкільнят поки немає. Тому необхідно навчити дитину розбиратися в особливостях музики як виду мистецтва, свідомо акцентувати його увагу на засобах музичної виразності, на властивостях музичних звуків і т. д.

        Музичне сенсорне сприйняття має величезне значення в розвитку дитини, тому що відрізняється надзвичайною емоційністю, цілісністю і безпосередністю. У сприйнятті музики мають місце загальні та спеціальні групи сенсорних процесів. Перші з них характеризуються цілісністю сприйняття. При цьому кошти музичної виразності виступають в різноманітних і складних взаємозв'язках. Другі - об'єднують процеси, пов'язані зі сприйняттям окремих властивостей музичних звуків, а саме їх висоти, тривалості, тембру, динаміки.

        Правильне з'ясування завдань сенсорного виховання в дитячому садку та їх здійснення відповідними формами роботи можливе тільки на основі врахування закономірності сенсорного розвитку дитини. Перш за все, слід дати характеристику психологічної природи сенсорного розвитку дошкільника.

        Перше, що необхідно підкреслити у зв'язку з цим питанням, полягає в тому, що є тісний взаємозв'язок між сенсорним розвитком дитини і розвитком його сприйняття. Розглянемо розвиток системи аналізаторів дитини. Як відомо у дитини найбільш рано починають функціонувати органи дотику та утворення (особливо це - останній), потім органи нюху і смаку і, під кінець, органи зору і слуху. Процес формування дитячого сприйняття проходить довгий і складний шлях розвитку, причому протікає не спонтанно, а шляхом навчання, пізнання навколишньої дійсності.

         Сенсорний музичний розвиток відбувається найуспішніше при спеціально організованому вихованні та навчанні. Засвоєння дітьми способів сенсорних дій при правильній їх організації призводить до активізації музичного переживання дитини. Під музично-сенсорними здібностями розуміються ті, які розвивають якість сприйняття, мається на увазі:

а) розрізнення властивостей музичних звуків;

б) розрізнення їх виразних співвідношень;

в) якість обстеження музичних явищ.

Сенсорне виховання передбачає завдання: формувати слухову увагу дітей; привчати їх вслухатися в різноманітні гармонійні звукові поєднання; вловлювати зміну контрастних і подібних звукових співвідношень; навчати способам обстеження музичного звучання; розвивати музично-сенсорні здібності. У результаті сенсорного досвіду діти набувають конкретні уявлення про музичні явища.

        Зміст музичного виховання передбачає виховання у дітей:

1)    сприйнятливості;

2)    інтересу, любові до музики;

3)    розвиток емоційної чуйності на неї;

4)    прилучення їх до різноманітних видів музичної діяльності, що дозволяє розвивати загальну музикальність дитини, її творчі здібності.

        Основна вимога сенсорного виховання - практичне навчання навичкам сприйняття, способів дій, що активізує слухову увагу. Організація первинного сенсорного досвіду потребує створення моделей властивостей музичних звуків, так як поняття про них дуже складні для дошкільнят. Практичне навчання навичкам сприйняття, способам вслухання в музичне звучання вдається в тому випадку, якщо вони стають наочними, "речовими".

         Моделювання відбувається шляхом використання музично-дидактичних посібників, ігор, іграшок, що спонукають дітей до музичної самостійності. На цій основі дітям нагадуються або знову повідомляються позначення різних властивостей музичних звуків. Отримання цих знань будується на міцній сенсорної основі і підводить дітей до самостійних узагальнень. Зовнішнє моделювання допомагає виникненню перших самостійних узагальнень, які в подальшому все більше усвідомлюються вже без опори на модель. Вся ця організована діяльність відбувається в процесі музичної практики:

- співу,

- слухання,

- руху,

- гри на музичних інструментах.

        Сенсорне музичне виховання відрізняється соціальною спрямованістю. Його результати - певний рівень сенсорного розвитку дітей, що дозволяє їм більш емоційно, свідомо ставиться до музики, що відображає життєві явища, відчувати красу її звучання в єдності з думками і почуттями, вираженими в ній. Це відбувається завдяки змістовної і різноманітної діяльності, у процесі якої формуються сенсорні процеси, досвід і здібності

1.3 Основні види музично-дидактичних посібників та ігор у музично-сенсорному розвитку дошкільників

        Дидактичні ігри здавна застосовувалися в цілях сенсорного виховання дітей (Ф. Фребель, М. Монтессорі та ін.) А. С. Макаренка говорив: «Гра має важливе значення в житті дитини, має те ж значення, яке в дорослого має діяльність, робота, служба».

        Загальні проблеми музично-сенсорного виховання розроблені Н. А. Ветлугиной. У її роботах ясно розкрито значення музично-дидактичних ігор для більш глибокого оволодіння музично-сенсорними навичками і вміннями, виділені види музично-дидактичних ігор (для розвитку звуковисотного, ритмічного, динамічного і тембрового слуху). Нею намічено три типу дидактичних ігор - рухливі, хороводні та настільні. Цінним у цих іграх є те, що в основу взято синтез музики і рухів, а сприйняття музичних звуків полегшується співвіднесенням їх з доступними для розуміння дітей предметами і явищами. Музично-дидактична гра, як ігрова форма навчання, явище дуже складне. У ній діють одночасно два начала: навчальне (пізнавальне), і ігрове ( цікаве).

Характерним для кожної дидактичної гри є наявність в ній:

- навчальні завдання;

- змісту;

- правил;

- ігрових дій.

       Всі ці елементи обов'язкові і взаємозалежні. Основним елементом дидактичної гри є навчальна задача. Всі інші елементи підпорядковані цьому завданню і обслуговують його.

        Призначення дидактичних ігор - ввести дитину в розуміння властивостей і якостей чуттєво сприймающихся явищ. Дидактичні ігри як би висловлюють і завершують процес зіставлення та відділення власне сенсорного досвіду дитини по сприйняттю властивостей, якостей явищ від суспільно прийнятих еталонів.

       Як і будь-яка гра іншого типу, так і музично-дидактична за своєю структурою повинна включати розвиток ігрових дій, в яких завжди є елемент змагання, елемент несподіванки, розважальності з сенсорними завданнями, що відрізняються своїм дидактичним характером. Розвиток ігрових дій підказується розвитком музичних образів, літературним текстом пісні, характером руху.

        Музичні ігри взагалі об'єднують в собі багато рис, властиві хороводним, рухливим іграм. Але дидактичний матеріал цих ігор відрізняється тим, що в основі його лежать завдання розвитку музичного сприйняття; ігрова дія повинна допомогти дитині в цікавій для неї формі почути, розрізнити, порівняти деякі властивості музики, а потім і діяти з ними. Цим сфера ігрових дій обмежується.

        Багато музично-дидактичні ігри вперше розучуються з дітьми на музичному занятті. Щоб гра була успішно засвоєна дітьми, музичний керівник перед заняттям повинен пояснити гру вихователю. На занятті обидва педагога допомагають дітям зрозуміти правила гри. Спочатку вони беруть участь самі в цій грі.

        Музично-дидактичні ігри повинні бути прості і доступні, цікаві і привабливі. У процесі ігор діти не тільки набувають спеціальні музичні знання, здібності, у них формуються необхідні риси особистості, в першу чергу почуття товариства, відповідальності. Всі дидактичні ігри сприяють формуванню у дітей психічних якостей: уваги, пам'яті, кмітливості; привчають до швидкості дій, до стриманості, до оцінки власних можливостей; активізують різноманітні розумові процеси, сприяють процесу навчання і виховання; збагаченню словникового запасу.

        У музично-дидактичних іграх особливу роль грають музичні твори, на основі яких розгортається ігрова дія. Вони повинні відповідати естетичним вимогам. Крім дидактичних ігор, для результативності розвитку музично-сенсорних здібностей застосовують музично-дидактичні посібники. Вони сприяють більш активному сприйняттю музики дошкільнятами, дозволяють в доступній формі долучити їх до основ музичного мистецтва. Всі музично-дидактичні посібники впливають на дитину комплексно, викликають у нього зорову, слухову і рухову активність, тим самим, розширюючи музичне сприйняття в цілому.

 Л. Н. Коміссарова виділяє три групи музично-дидактичних посібників, це:

- для розвитку музичного сприйняття;

- для розрізнення характеру музики;

- для елементів зображальності і засобів музичної виразності.

Всі посібники умовно діляться на три групи:

1. Посібники, мета яких дати дітям уявлення про характер музики (весела, сумна), музичних жанрах (пісня, танець, марш): «Розумні ведмежата», «Веселий потяг», «Весело – сумно». (Додаток2).

2. Посібники, які дають уявлення про зміст музики, про музичні образи: «Веселі ноти», «Чарівні стрічки»,«Дізнайся казку», «Півник, курочка, курча». (Додаток2).

3. Посібники, які формують у дітей уявлення про засоби музичної виразності: «Голосні та тихі крапельки», «Музичний будиночок», «Голосно - тихо». (Додаток2). В основі дидактичного матеріалу посібників лежать завдання розвитку у дітей музичного сприйняття, сенсорного досвіду, а ігрова дія допомагає дитині в цікавій для неї формі почути, розрізнити, порівняти деякі властивості музики, а потім і діяти з ними.

      Оскільки однією з основних завдань музичного виховання дітей є розвиток музичних здібностей, можна кваліфікувати посібники та ігри саме у цій підставі - це по їх можливостям у розвитку кожної з трьох основних музичних здібностей:

- ладового почуття;

- музично-слухових уявлень ;

- почуття ритму.

        Посібники та ігри для розвитку ладового почуття сприяють пізнанню знайомих мелодій, визначення характеру музики, зміни побудов в окремих частинах твору, розрізненню жанру. Тут можуть застосовуватися всі види посібників та ігор - це і настільні ігри типу лото, де діти закріплюють відповідний малюнок мелодії; і рухливі ігри - сюжетні і не сюжетні, в яких діти узгоджують рух персонажів з характером музики, зміною жанрів.

        Розвиток почуття ритму, здатності активно (рухово) переживати музику, відчувати емоційну виразність музичного ритму і точно його відтворювати - передбачає використання музично-дидактичних посібників та ігор, пов'язаних з відтворенням ритмічного малюнка мелодії в оплесках, на музичних інструментах і передачею зміни характеру музики за допомогою рухів: «Веселі коробочки», «Веселі ноти» (Додаток 2). Застосовуються всі види посібників та ігор для передачі ритму і характеру музики в рухах.

        Таким чином, музично-дидактичні посібники та ігри поєднують у собі різні методи музичного виховання. Образна, ігрова форма, застосування різноманітних вправ дозволяють підтримувати у дітей інтерес до діяльності, здійснювати її більш успішно. Музично-дидактичні ігри відрізняються від посібників тим, що вони передбачають наявність певних правил, ігрових дій або сюжету. Музично-дидактичні посібники включають зорову наочність (картки, картинки з пересувними деталями).

        Основне призначення музично-дидактичних посібників та ігор - формування у дітей музичних здібностей; в доступній ігровій формі допомогти їм розібратися в співвідношенні звуків за висотою; розвинути в них почуття ритму, тембровий динамічний слух; спонукати до самостійних дій із застосуванням знань, отриманих на музичних заняттях. Музично-дидактичні посібники та ігри збагачують дітей новими враженнями, розвивають у них ініціативу, самостійність, здатність до сприйняття, розрізненню основних властивостей музичного звуку.

        Види самостійної діяльності дитини в дитячому саду різноманітні. Серед них і музична діяльність. Одним з найважливіших засобів розвитку самостійної музичної діяльності дітей є музично-дидактичні посібники та ігри. Це ще одна з цілей якої є ці посібники та ігри.

        Педагогічна цінність музично-дидактичних посібників та ігор в тому, що вони відкривають перед дитиною шлях застосування отриманих знань у життєвій практиці. Необхідною умовою для формування самостійної музичної діяльності є створення певного матеріального середовища: «музичних куточків», «зон», «студій» та ін У такому «куточку» вже в середній групі має бути набір таких технічних засобів:  музичні центри, настільно-друковані ігрові посібники, інструменти (як озвучені, так і неозвучені, тобто макети, виготовлені вихователями), крім того, різні посібники-саморобки для проведення дидактичних вправ, добре ілюстровані «нотні зошити», диригентська паличка.

        Посібники для старших дошкільнят, за визначенням М. А. Ветлугиной, бувають двох видів: що вимагають участі дорослого: аудіовізуальні (музичні записи, диски, флешки) і  технічні (радіо, телевізор), а також ті, якими вона може користуватися самостійно (металофоні, гітари, настільно-друкарський музично-дидактичний матеріал, комплекти лялькових театрів, фланелеграф, ноти-саморобки і т. д.).

РОЗДІЛ II. ПРАКТИЧНЕ ВИВЧЕННЯ РОЗВИТКУ МУЗИЧНО-СЕНСОРНИХ ЗДІБНОСТЕЙ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ В ХОДІ МУЗИЧНИХ ЗАНЯТЬ З ВИКОРИСТАННЯМ МУЗИЧНО -ДИДАКТИЧНИХ ПОСІБНИКІВ ТА ІГОР

2.1. Методика використання музично-дидактичних посібників та ігор в різних видах музичної діяльності

        Освітньо-виховний процес залучення дітей до скарбниці вітчизняного і   світового музичного мистецтва в умовах дошкільних навчальних закладів необхідно здійснювати у різноманітних формах організації музичної діяльності.

 - По – перше, це найдоступніша кожній дитині самостійна музична діяльність і  найпоширеніша в дитячому садочку музика у повсякденному житті.

- По – друге, це музичні заняття – провідна освітьньо-виховна форма музичної  діяльності дітей.

- По – третє, музичні розваги та музично-театралізовані свята, які дають  можливість дітям посправжньому пережити художньо-естетичну природу музичного і музично – пластичного мистецтва як мистецтва вираження емоцій і

почуттів.

        Спільною умовою гармонійного і різнобічного музичного розвитку дошкільників в усіх формах організації музичного виховання є гуманізація  музично – педагогічного процесу.

         Музичні заняття є провідною формою організації освітньо-виховної роботи з дошкільниками. На заняттях бажано створювати атмосферу поваги до кожної особистості, і її інтересів, до думки дитини про музику, заохочення щонайменшої індивідуальної виразності виконавства, підтримки творчих проявів, успішності дітей. Музичні заняття будуються з урахуванням загальних завдань музично-естетичного виховання дітей і проводяться по заздалегідь наміченим планом. При цьому береться до уваги те, що зміст і структура занять повинні бути варіативними і цікавими, з використанням різноманітних прийомів, які допомагають дітям сприймати музичний твір, зрозуміти елементарні основи музичної грамоти.

        Програма виховання і навчання дітей від двох до семи років «Дитина» визначає такі типи музичних занять:

-традиційні музичне заняття,

-тематичні музичні заняття,

-домінантні музичні заняття,

- комплексні музичні заняття.

        Тип заняття бажано планувати відповідно до рівня музично-естетичного розвитку дітей на даний час, поставленої навчально-виховної мети й актуальних художньо-естетичних завдань роботи з групою. Застосування музично-дидактичних посібників та ігор на занятті дає можливість провести його найбільш змістовно і цікаво. З їх допомогою діти швидше засвоюють вимоги програми з розвитку співочих навичок, музично - ритмічних рухів, в області слухання музики та гри на дитячих музичних інструментах.

Використання музично-дидактичних посібників та ігор в процесі слухання музики

        У процесі слухання музики діти знайомляться з інструментальними, вокальними творами різного характеру вони переживають, відчувають певні почуття. Навички музичного сприйняття закріплюються, якщо прослуховування п'єси супроводжується діями. Наприклад, коли діти марширують, прохлопивают ритм танцювальної музики або використовують музично-дидактичний посібник для визначення характеру, жанру музики, музичного образу, засобів виразності, долучаються до вміння впізнавати і розрізняти музичні інструменти. На основі музичного сприйняття дошкільнята висловлюють своє ставлення, переживання, почуття.

        Зміцненню навичок сприйняття допомагають також дидактичні ігри, завдання яких завжди пов'язані з розрізненням і відтворенням засобів музичної виразності: висоти звуків, ритму, тембру, динаміки. У процесі навчання слухання музики необхідно піклуватися про формування музичної пам'яті, яка удосконалюється в результаті неодноразового прослуховування. Слухання одних і тих же п'єс, пісень необхідно багаторазово повторювати, передбачаючи таку методику, щоб кожного разу дитина раділа, дізнавалася про них що-небудь нове. При повторному прослуховуванні увага дітей залучається не тільки до художнього втілення задуму, але і до окремих засобів музичної виразності. Цілісне сприйняття стане більш змістовним, якщо твір має яскраву мелодію, поєднуючи висотно-ладову, ритмічну, темпову, динамічну різноманітність.

Використання музично-дидактичних посібників та ігор в процесі співу

        Ведуча роль в музичному вихованні дошкільників належить співам. У процесі співу розвивається слухове уявлення, без якого неможливе правильне виконання мелодії голосом, мелодичний слух, ладове відчуття, відчуття ритму, музична пам'ять, і більш загальна здібність - емоційний відклик на музику. На заняттях по співах удосконалюється мова дітей. Спів – найбільш доступна масова форма музичного виховання. Дошкільники легко сприймають і усвідомлюють вокальні твори завдяки єдності слів і музики.

        Музичний керівник під час навчання співу повинен здійснювати наступні задачі:

-      формувати у дітей співочі вміння та навички, привчаючи їх чисто і виразно виконувати пісню;

-      вчити дітей співати виразно на заняттях і поза ними, як за допомогою вихователя, так і самостійно, під супровід інструменту і без нього;

-      розвивати у дітей музичний слух, привчаючи їх розрізняти правильний і неправильний спів, звуки по висоті і тривалості, слухати себе під час співу і виправляти свої помилки;

-      розвивати дитячі голоси, добиваючись їх естетичного звучання долаючи монотонне «гудіння» і поступово розширюючи діапазон;

-      сприяти проявам початкових форм дитячої пісенної творчості імпровізації, поспівок і пісень.

        Спів займає особливе місце, як в загально - естетичному вихованні, так і в сенсорному. В процесі навчання співу важлива роль належить розвитку сприйняття звуковисотних співвідношень, які знаходяться завжди в визначених ладових взаємозв'язків. Розвиток співочих навичок є одним із завдань музичного виховання дітей в дитячих садах. Основні вимоги до дитячого репертуару - високі художні достоїнства і доступність для сприйняття і виконання.

        У процесі навчання співу особливо активно розвиваються основні музичні здібності дитини: емоційна чуйність, музичний слух, почуття ритму. Цей процес вимагає від дошкільника великої активності та розумового напруження. За допомогою музично-дидактичних посібників та ігор дошкільнята знайомляться з деякими початковими звуковисотними і ритмічними поняттями, які складивааются в ході постійних вправ, що розвивають мелодійний слух, визначають рух мелодії вгору-вниз, порівнюють звуки різної висоти, тривалості.        При виконанні будь-якої пісні необхідно звернути увагу на виразне, невимушене спів, на дихання, на метро-ритмічну організацію, на правильну передачу динамічних відтінків, які допомагають відчути красу звучання мелодії.

       Наприклад, для чистого інтонування дуже часто використовують гру "музичний телефон", яка може допомогти дітям виразно виконувати ту чи іншу пісню. Для розвитку музичного слуху можна використовувати і вправи. Наприклад, дітям дається завдання: порівняти звуки і сказати чим вони відрізняються:

- розрізнити, хто вірно, а хто не вірно співає добре знайому мелодію.

-  визначити, коли закінчилось звучання останнього звуку пісні, прибаутки.

- почути закінчення двох маже однакових музичних фраз

   Охорона дитячого голосу

        Навчаючи дітей співу, необхідно звернути особливу увагу на охорону дитячого голосу. Розглянемо анатомічні і фізіологічні особливості голосового апарату дітей дошкільного віку. Дитячий голосовий апарат сформувався. Він змінюється разом із всім організмом. Гортань з голосовими зв'язками у дитини в 2-2,5 рази менша, ніж у дорослої людини. У дітей вона еластична і рухлива. Тому музичний керівник повинен дуже обережно розвивати дитячий голос, охороняти ніжний голосовий апарат дитини від перенапруження і перевтомлення. У дошкільників зв'язки ще недостатньо розвинуті, голос дитини слабший, ніж у дорослої дитини. До 7-9 років спеціальні голосові м'язи відсутні. Дошкільники співають за рахунок напруження голосових м'язів. Будучи ще не пристосованими до тривалого і голосного співу, їх голосовий апарат швидко перевтомлюється. Це необхідно враховувати при навчанні дітей співу. Дошкільники, особливо молодшого віку, схильні до імітування. Вони чують, як голосно звучить голос дорослої людини і намагаються співати так само. Тому, займаючись з дітьми, музичний керівник не повинен співати дуже голосно. Розмовляти потрібно спокійно, без крику, діти часто переносять розмовну інтонацію на спів, почувши гучну розмову, можуть співати форсуючим звуком. Поступово діти звикають до оптимальної манери співу (не дуже голосно, але і не дуже тихо), що сприяє звичайному і правильному формуванню голосового апарату.

        Важливо, щоб дошкільники привикли виконувати пісні без напруження. Із метою охорони дитячого голосу проводить консультацію для батьків, які повинні самі слідкувати, щоб діти довго не кричали на прогулянці і таке інше. Не можна дозволяти дошкільникам співати пісні написані для дорослих, якщо ці пісні не перекладені для дитячого голосу. Шкідливо співати на холодному повітрі, в погану погоду, це негативно впливає на голосовий апарат. Музичний керівник повинен пам'ятати завжди про охорону голосу дітей, співаючих на музичних заняттях в дитячому садку.

Використання музично-дидактичних посібників та ігор в процесі ритмічних рухів

        Вплив музики на общефункціональную діяльність дитини викликає в ньому рухові реакції, тому одним з видів музичної діяльності дітей є ритмічні рухи. Розвиток музичних здібностей здійснюється в процесі вдосконалення слуху та вміння узгодити свої рухи з музикою. Необхідно якомога раніше почати розвивати ці вміння у доступній і цікавій для дітей дошкільного віку формі: ритмічних вправ, музично - дидактичних ігор, танців, хороводів. Шляхом підбору відповідних музичних творів, музично-дидактичних ігор можна викликати рухові реакції, організовувати і впливати на їх якість.

        Різні музичні твори викликають у дітей емоційні переживання, породжують певні настрої, під впливом яких і рухи набувають відповідний характер. Розвиток музичного образу, зіставлення контрастних і подібних музичних побудов, ладова забарвленість, особливості ритмічного малюнка, динамічних відтінків, темпу - все це може відображатися і в русі.

        Художній образ, розвиваючись у часі, передається за допомогою поєднання і чергування засобів музичної виразності. Рух також розташовується у часі: змінюється його характер, напрям, розгортається малюнок побудови, чергується індивідуальна та групова його послідовність. Таким чином, нескладні ритми, акценти відтворюються ударами, притупуванням, а динамічні, темпові позначення - зміною напруженості, швидкості, амплітуди і напрямки рухів.

        В умовах цікавоі, захоплюючоі діяльності, музично-ритмічні рухи сприяють формуванню особистості дитини, її пізнавальної, вольової та емоційної сфер. Проте пізнавальні процеси активізуються лише в тому випадку, якщо дитина може зосередитися на особливостях музичних засобів виразності. Мова йде про слухову увагу, ії стійкість, яка в свою чергу сприяє розвитку музичної пам'яті, що спирається на слухові і рухові аналізатори.

Музично-ритмічна діяльність дітей проходить більш успішно, якщо навчання елементам танцювальних рухів здійснюється в поєднанні з музично-дидактичними іграми з виконанням творчих завдань. Наприклад, в інсценуванні сюжету пісні «Тінь - тінь» (Додаток2) діти діють як казкові герої, в рухах передають музично-ігрові образи тварин, що знаходяться в певних взаєминах. В інсценуванні віршів «Кіт і миші» (Додаток2) дошкільнята рухами розкривають не лише образи літературних персонажів, а й закріплюють вміння у відмінності динамічних відтінків, що сприяє розвитку динамічного слуху. Розвитку почуття ритму сприяють музично-дидактичні ігри «Прогулянка», «Навчи ляльок танцювати». (Додаток2)

        Організовуючи музичні ігри, необхідно надавати дітям більше самостійності. Практика показує, що чим більше довіряєш дітям, тим свідоміше, сумлінніше вони ставляться до дорученої.

Використання музично-дидактичних посібників та ігор в процесі гри на дитячих музичних інструментах

        Гра на дитячих музичних інструментах викликає у дитини великий інтерес. Крім того, деякі іграшки - інструменти використовуються як наочні - дидактичні посібники. Вони допомагають розвитку музично-сенсорних здібностей дошкільників, знайомлячи їх з окремими елементами музичної грамоти. У розвитку: звуковисотного, тембрового, динамічного слуху і почуття ритму -  роль музично-дидактичних ігор та посібників дуже велика. Наприклад, для розвитку звуковисотного слуху використовується гра «Драбинка», в якій діти розрізняють напрям руху звукоряду ручними знаками, граючи на металофоні, застосовуючи при цьому дидактичні іграшки.

        З самого початку треба вчити дітей грати правильно, в першу чергу вміти чітко відтворювати ритм. Для розвитку ритмічного почуття використовуються ігри «Тінь - тінь», «Прогулянка».(Додаток2) Завдяки цим іграм у дітей розвивається почуття ритму, закріплюються знання про длительності нот. З їх допомогою діти навчаються грі на різних музичних інструментах, розвивається інтерес до пізнання.

        У характері звучання кожного музичного інструменту можна знайти аналогію з яких-небудь явищем природи. Наприклад, у музично-дидактичної гри «Прогулянка», звуки падаючих крапельок дощу добре передає металофон.

        Музично-дидактичний посібник «Музичний будиночок» благотворно впливає на розвиток тембрового сприйняття, вдосконалює знання про музичні інструменти.

        Завдяки музично-дидактичним посібникам та іграм діти з цікавістю навчаються найпростішим прийомам гри на різних інструментах, вчаться користуватися динамічними відтінками, підбирати по слуху, інструментувати п'єси, грати в ансамблі. Допомагають навчанню різні пісеньки-поспівки включені в репертуар. Все це робить гру не тільки цікавою, але і цінною для їх музично-сенсорного розвитку.

        Весь комплекс прийомів прилучення дошкільників до цікавого і складного виконавства розвиває в діях дитини самостійність, увагу і організованість.

2.2.Проведення експериментальної роботи з розвитку у старших дошкільників музично-сенсорних здібностей засобами музично-дидактичних ігор та посібників.

        У теоретичній частині роботи були висвітлені проблеми розвитку музично-сенсорних здібностей.Вирішення цих проблем ми перевіряємо експериментальним шляхом у другому розділі.

        Дослідно-експериментальна робота велася на базі дитячого дошкільного закладу №67 з дітьми старшого дошкільного віку з різним рівнем музичних здібностей і можливостей.У ході експерименту була задіяна група дошкільнят, яка становить 20 осіб.

        Музичні заняття проходили в музичному залі, оснащеному необхідним обладнанням, що дозволяє проводити музично-дидактичні ігри на розвиток усіх музично-сенсорних здібностей. Розвитку музично-сенсорних здібностей сприяла атмосфера доброзичливості, співробітництва, взаєморозуміння, яка встановлювалася між педагогом і дітьми.

        Заняття проводилися з усіма дітьми дошкільного віку, в якості провідних методів музично-сенсорного виховання виступали наочно-зоровий і наочно-слуховий методи в поєднанні зі словесним. Широко використовувалися словесні пояснення, вказівки, питання до дітей.У ході експерименту були використані музично-дидактичні посібники та ігри, розроблені Коміссаровой Л. М., Ветлугиной Н. А., Кононової Н. Г., (авторські), критерії аналізу та посібники зроблені власноруч.

        Для того щоб музично-сенсорні здібності дітей були успішно сформовані, необхідно намітити шляхи їх формування. Для цього дуже важливо знати, яка музикальність кожної дитини. Це можна виявити тільки в ході багаторазових спостережень і занять.

         Тому експеримент проходив за двома етапами:

- Констатуючий (констатуючий експеримент являє собою психологічний метод, який встановлює наявність певного і обов’язкового явища або факту). Констатуючий експеримент має наступне призначення: вимір наявного рівня розвитку, а також отримання початкового матеріалу для організації подальшого дослідження,( формуючого експерименту.)

- Формуючий (метою формуючого експерименту є: навчання знанням і вмінням; розвиток навичок і певних якостей особистості).

        Навчання дошкільників у процесі цих етапів здійснювалося з урахуванням вимог програми розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевненний старт". Однак у ході формуючого етапу експериментальної роботи передбачалось поступове і систематичне введення музично-дидактичних посібників та ігор у пізнавальний процес, а також використання їх в активній формі.

        У такій музично-дидактичній грі діти розрізняють характер музики, настрій намагаються підлаштуватися під певний ритм і вловити найменші його зміни, підключають уяву, виявляють творчість. У процесі цієї гри розвиваються: навик гри на музичних інструментах, музично-слухові уявлення, почуття ритму, уява, виконавські та творчі здібності.

Таблиця № 1. Критерії аналізу та оцінка музичної діяльності

Рівень розвитку	Загальні критерії оцінювання досягнень
Низький	Дошкільник проявляє вміння елементарно виконувати сенсорні дії, спираючись на наявні подання; фрагментарно відображає незначну частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконує елементарні завдання; проявляється емоційне ставлення до виконання завдань.
Середній	Дошкільник застосовує знання під час виконання завдання за зразком, набуваючи навички їх виконання; за допомогою дидактичного матеріалу виділяє засоби виразності з музичної тканини; слухове сприйняття, увага стала більш організованим; навчилися висловлювати почуття і переживання почутого не тільки на словах, але і в рухах; вміло застосовуютьдидактичний  матеріал у самостійній практиці.
Достатній	Докільник біль наполегливо застосовує знання під час виконання завдань, набуваючи більш навичок за допомогою дидактичного матеріалу, більш самостійніше деє, виділяє більшу кількість музичних засобів виразності, більш стійке слухове сприйняття стає організованішим, самостійним.
Високий	Дошкільник контролює власні дії; застосовує отримані знання в трохи змінених ситуаціях;вірно і чітко висловлює свою думку; самостійно володіє системою обстеженних дій, набуваючи автоматизацію навичок, удосконалення дій, самоконтроль.

       Констатуючий експеримент був проведений в ході музичних занять протягом двох місяців. Під час навчально-виховного процесу, який спрямований на розвиток всіх музичних здібностей, дітям було дано загальне уявлення про всі властивості музичного звуку, однак використання музично-дидактичних посібників та ігор було мінімальним. Дії були спрямовані на розвиток звуковисотного, динамічного слуху, тембрового сприйняття, пам'яті, уяви, мислення, а також на формування почуття ритму. Мета констатуючого експерименту - виявити рівень музично-сенсорних здібностей.

Результати констатуючого етапу експерименту показані в таблиці № 2.

Рівні	Діти
Високий	2дитини(10%)
Достатній	4дитини(17%)
Середній	6дітей(27%)
Низький	8дітей(46%)

Констатуючий етап експериментальної роботи

       

З таблиці № 2 видно, що проведений етап експерименту зі старшими дошкільниками показав досить низький рівень сформованості музично-сенсорних здібностей, хоча психологічно діти були готові до цієї діяльності.Це проявилося в захопленості використання музично-дидактичних посібників, однак дії при цьому виконувалися інтуїтивно і дітям доводилося прикладати багато зусиль для їх реалізації.В іграх дошкільнята підключали уяву, емоційно відгукувалися, однак завдання весь час виконувалися за зразком.

        Спираючись на критерії оцінювання можна зробити висновок, що в процесі констатуючого етапу експерименту, спрямованого на виявлення рівня сформованості музично-сенсорних здібностей, порівняно невеликий відсоток дітей досяг високого рівня розвитку, а саме 10% (2 дитини), при цьому більша кількість дітей 46% (8 дітей) так і залишилося на початковому етапі розвитку.Середній рівень розвитку становить 27% (6 дітей),достатній – 17%(4дитини).

        На підставі проведеного етапу експерименту можна припустити, що при активному використанні музично-дидактичних посібників та ігор можна добитися великих результатів в розвитку музично-сенсорних здібностей.

        Для цього був проведений ще один етап експерименту - формуючий, який тривав протягом двох місяців, проводився у вигляді ігор-занять, концентрованих за своїм цільовим змістом, систематизованих у своїй послідовності і був спрямований на розвиток музично-сенсорних здібностей. На музичних заняттях цього етапу активно використовувалися музично-дидактичні посібники та ігри, поступово стаючи різноманітніше і складніше.Кожна наступна ступінь труднощі виконання завдань включала в себе матеріал попередньої з обов'язковим її ускладненням.

        Методика проведення формуючого навчання представляла собою безперервний і послідовний цикл освоєння серій посібників та ігор протягом певного періоду. Освоєння дітьми кожного посібника або гри здійснювалося в три етапи:

        Перший етап. Первісна орієнтування в способах самостійних дій по розрізненню властивостей музичних звуків в умовах знайомства з музично-дидактичними посібниками та іграми на заняттях;

        Другий етап. Оволодіння дітьми способами сенсорних дій по розрізненню властивостей музичних звуків під безпосереднім керівництвом педагога;

        Третій етап. Удосконалення навичок розрізнення звуків у процесі самостійної діяльності, але під непрямим керівництвом педагога.       

                Процес опанування музично-дидактичних посібників та ігор відбувався при дотриманні таких педагогічних умов:

-  врахування вікових особливостей дітей старшого дошкільного віку;

- збереження єдності цілісного і диференційованого сприйняття музики, вправ та ігор;

- дотримання поступовості і систематичності формування сенсорної основи музичного сприйняття.

        На деякі заняття до дітей приходили казкові персонажі.Діти спілкувалися з ними, виступали в ролі старших товаришів і «вчителів», коли ставилася мета чогось навчити. Прагнучи їх усьому навчить, діти навчалися самі.Завдяки цьому всі заняття проходили в ігровій формі.Діти були дуже емоційні, активні, відгукувалися на музичні завдання з великим бажанням. Прихід «живих гостей» у якійсь мірі сприяв досягненню високих результатів і ефективності проведених музично-дидактичних ігор.

        Всі використані музично-дидактичні посібники і ігри в ході формуючого етапу експериментування були направлені:

- на придбання знань, умінь, навичок;

- на розвиток музичних здібностей;

- на активізацію слуховой уваги;

- на розвиток способів сенсорних дій;

- на зацікавлене ставлення до пізнавальної діяльності;

- на розвиток пам'яті, мислення, уяви;

- на практичне навчання навичкам відчуття, сприйняття;

- на розвиток емоційної чуйності;

- на формування самостійних творчих підходів і дій;

- на розвиток способів пошукової діяльності, способів орієнтування в простих проблемних ситуаціях;

- на пробудження позитивного ставлення, як до занять, так і до музичного мистецтва в цілому;

        Результати цього етапу експерименту показали, що музично-дидактичні посібники та ігри поєднують в собі всі навчальні, розвиваючі та виховні функції, які спрямовані не тільки на розвиток музичних здібностей, але і за допомогою їх здійснюються сенсорні операції, збагачують досвід дитини, сприяють формуванню та розвитку музично-сенсорних здібностей. У таблиці №3 показано, що після проведення формуючого експерименту високого рівня розвитку музично-сенсорних здібностей досягли 60% (12 дітей), це в 6 разів більше, ніж на попередньому етапі експерименту.Дітей  з середнім рівнем 10% (2дитини), дітей з достатнім рівнем розвитку збільшилось до 20% (4 дитини).У порівнянні з результатами констатуючого експерименту зовсім незначна кількість дітей залишилися на початковому(низькому) рівні розвитку, їх кількість складає - 10% (2 дитини).

Результати формуючого етапу експерименту показані в таблиці №3

Рівні	Діти
Високий	12дітей(60%)
Достатній	4дитини(20%)
Середній	2дитини(10%)
Низький	2дитини(10%)

Формуючий етап експериментальної роботи

            Розвиток музично-сенсорних здібностей у дітей дошкільного віку в формуючому експерименті показав ряд високих показників, в результаті чого:

1) Збільшився рівень розвитку музичних здібностей, це відбилося в тому, що:

- слухова увага дітей стала більш організованою;

- у сприйнятті і виконавстві покращилася емоційна чуйність;

- рухові реакції стали організованими, узгодженими з музикою;

- з'явилася швидка і чітка реакція на високі і низькі звуки;

- ритм, в рухах дітей, став більш точним не тільки в оплесках, але і в передачі його на музичних інструментах;

- покращилась реакція дітей на визначенні інструментів по тембровому і динамічному звучанню.

2) Істотно змінився рівень розвитку музично-сенсорних здібностей, що проявилося в якості активного слухання, музикування, обстеження дітьми музичних звуків, сприяючи при цьому розвитку пам'яті, уяви, мислення.

3) Значно змінився підхід до процесу навчання. Це відбилося у зацікавленості використання дидактичного матеріалу, в активності виконання завдань, у застосуванні умінь і навичок, отриманих на заняттях у самостійній музичній діяльності.У ході занять діти вели себе активно, вільно, невимушено, відсоток стомлюваності був дуже низький.

        У результаті формуючого етапу експериментування були встановлені педагогічні функції музично-дидактичних посібників та ігор:

1) розвиток у дітей здібностей розрізнення співідношень музичних звуків і їх властивостей;

2) формування способів самостійних дій, при цьому дидактичні ігри та посібники виступають як засіб, що спонукає дітей до самостійної діяльності.

         Результати проведеного експерименту на двох етапах показані в діаграмі та графіку порівняння рівня розвитку музично-сенсорних здібностей у старших дошкільників.

Діаграма порівняння динаміки розвитку музично-сенсорних здібностей у старших дошкільників у процесі експеримент

Графік порівняння динаміки розвитку музично-сенсорних здібностей у старших дошкільників у процесі експерименту

        Дані діаграми дозволяють зробити висновок про правильність висунутої гіпотези дослідження, про те що  активне використання музично-дидактичних посібників та ігор на музичних заняттях дошкільників матиме позитивний вплив як на розвиток музично-сенсорних здібностей, так і на процес навчання в цілому.

Висновки

        Теоретичний аналіз і результати експериментальної роботи дозволяють зробити наступні висновки:

1. Проведена робота показала, що саме дошкільний вік надзвичайно важливий для розвитку музично-сенсорних здібностей дитини. Розвиток у кожної дитини цих здібностей має бути постійно в полі зору музичного керівника, здійснюватися різними методами і засобами, в тому числі за допомогою музично-дидактичних посібників та ігор.

2. Моделювання властивостей музичних звуків засобами музично-дидактичних посібників та ігор сприяло накопиченню у дітей сенсорного досвіду. Це дозволило дітям діяти не тільки під керівництвом педагога, але й самостійно.

3. Використання в роботі музичних посібників та ігр дало дітям змогу самостійно визначати настрій, характер музичного твору та засоби музичної виразності; розвивати вміння визначати жанрову належність музичного твору, вживати музичні терміни. 

         4. Отже, музичний розвиток дітей у своїй цілісності та комплексності не було

повним і різнобічним, якби опускалося у ньому сенсорна ланка. Останній входить до складу загальної музикальності як неодмінний його компонент. Під час викладу теоретичного та експериментального матеріалу підкреслювалося, що сенсорний розвиток відбувається в процесі самої різноманітної музичної практики. Музично-дидактичні посібники та ігри поєднують в собі багато умов, які особливо сприяють розвитку дітей. Їх зміст структура, ігрові дії і правила спрямовані на те, щоб допомогти систематичного і планомірного розвитку висотного і ритмічного, динамічного і тембрового слуху. Ігри прості і доступні, вони дозволяють дітям самостійно вправлятися в засвоєнні способів сенсорних дій. В основу їх класифікації покладені завдання формування умінь розрізняти, зіставляти названі властивості музичних звуків. Але для музично-сенсорної практики характерні не тільки процеси сприйняття. Межі її ширше - вона пов'язана і з відтворенням і з естетичним переживанням. На сенсорній основі вибудовується складна структура музичного розвитку дітей: любов та інтерес до музики, бажання слухати її в повсякденному житті.

        Процес розвитку музично-сенсорних здібностей у всіх дітей без винятку не пройде безслідно для їх подальшого музичного, інтелектуального розвитку і для розуміння музичного мистецтва, як цілісного духовного світу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Арісменді А. Л. Дошкільна музичне виховання: Пер. з ісп. / заг. ред. М. Шуара; Встав. Стаття Ю. В. Ванникова; послесл. Л. І. Айдарова і Е. Є. Захарова. - М.: Прогрес, 1989. - 176с.: Іл.

2. Базовий компонент дошкільної освіти (нова редакція) – К., 2012. – 59 с.

3. Ветлугіна Н. А., Кенеман А. В. Теорія і методика музичного виховання в дитячому садку / Учеб.посібник для пед. інститутів за спец. «Дошкільна педагогіка та психологія». М.: Просвещение, 1983.

4. Ветлугіна Н. А. Музичний буквар. Вид. 5-е. М., 1989.

5. Закон України «Про дошкільну освіту», 2001.

6. Завалко К. Відкрити музику в собі // Дошкільне виховання.-2012. -№12. –С. 29-32.

7. Завалко К. Відкрити музику в собі // Дошкільне виховання.- 2013. -№6. –С. 35–37.

8. Завалко К. Слухаємо музику природи // Дошкільне виховання.-2014. -№2. –С. 34-38.

 9. Зіміна О. М. Основи музичного виховання і розвитку дітей молодшого віку: Учеб. для студ. вищ. навч. закладів. - М.: Гуманит. вид. центр ВЛАДОС, 2000. - 304с.: Ноти.

10. Ігри та ігрові вправи / За ред. Є. І. Коваленко. - К.: 1987.

11. Книш В. «Дзвінке джерело». Київ. Котигорошко. – 2000.

12. Коміссарова Л. М., Костіна Е. П. Наочні засоби в музичному вихованні дошкільників / Посібник для вихователів та музичних керівників дитячих садків. М.: Просвещение, 1986. - 141с.

13. Кононова Н. Г. Навчання дошкільників грі на дитячих музичних інструментах: Кн. для вихователя і муз.керівника дит.саду: З досвіду роботи. - М.: Просвещение, 1990.

14. Костюк Г. С. Музичне мистецтво і формування нової людини: I СБ ст. / Упоряд. А. Г. Костюк; Редкол.:  А. Г. Костюк (гол. ред.) Та ін I. - К.: Муз. Україна, 1982. - 238с.

15. Кулагіна І. Ю., Колюцкий В. М. Вікова психологія: Повний життєвий цикл розвитку людини.М.: ТЦ «Сфера», за участю «Юрайт - М», 2001. - 464с.

16. Лозова В. І., Троцко А. В. Теоретичні основи виховання і навчання: Навчальний посібник / ХДПУ ім Г. С. Сковороди. - 2-е вид.правл. і додатк. - Харків "ОВС", 2002. - 400с.

17. Методичні рекомендації до Програми виховання і навчання дітей від двох до семи років «Дитина» / авт. кол. / Мін. осв. і наук., мол. та спорту України, Головн. упр. осв. і наук. викон. орг. Київміськради (КМДА), Київ. ун-т ім. Б. Грінченка. - 3-є вид., доопр. та доп. - К.: ун-т ім. Б. Грінченка, 2012. - 400 с.

18. Немов Р. С. Психологія: Учеб. для студ. вищ. пед. навч. закладів: У 3 кн. - 4-е вид. - М.: Гуманит. вид. центр ВЛАДОС, 2001. - Кн. 1: Загальні основи психології. - 688с.

19. Програма розвитку дітей старшого дошкіьного віку «Впевнений старт». – К., 2012. – 66 с.

20. Програма виховання і навчання дітей від двох до семи років «Дитина» / авт. кол. / Мін. осв. і наук., мол. та спорту України, головн. упр. осв. і наук. викон. орг.  Київміськради (КМДА), Київ. ун-т ім. Б. Грінченка. - 3-є вид., доопр. та доп. - К.: ун-т ім. Б. Грінченка, 2012. - 492 с.

21. Радинова О. П. Слухаємо музику: Кн. для вихователя і муз. Керівника дит. саду. - М.: Просвещение, 1990. - 160с.

 22. Ростовський О.Я. «Методика викладання музики в початковій школі». Тернопіль. – 2000.         

23. Євдокимов В. І. Підвищення ефективності навчання засобами наочності: Учеб. посібник. - Харків: ХДПІ, 1989. - 72с.

 24. Янковська О. П. Дидактичні ігри в дитячому садку: Науково - методичний посібник. 1985.

Додаток 1

Глосарій

Остинато. Італійське слово “остинато” (овйпапіо) означає “впертий”, “наполегливий”. У музиці так називають прийом, при якомубагаторазово повторюється певний мелодичний зворот або ритмічна фігура. З його допомогою можна передати стантривожного очікування, змалювати комічну ситуацію тощо. Дітям цей термін не подається.

Прелюдія (лат.prае- перед, ludus - гра) - короткий музичний твір, який не маєчіткої форми. Може бути відносно самостійною вступною частиною складного твору або існувати окремо. У прелюдіях часто зустрічається остинато. За стилем нагадують імпровізацію.

Ладове почуття - музичні звуки організовані у певному ладу.

Лад (лат. modus, грец. harmoniae) — доцільно впорядкована інтонаційна система висотних зв'язків музичних звуків, їх закономірна послідовність, а також структура взаємних зв'язків ступенів звукоряду

Музично-ритмічне почуття - це сприйняття і відтворення часових відносин в музиці.

Тембр (фр. tembr) — «забарвлення» звуку; одна з ознак музичного звуку, поряд з висотою, силою і тривалістю.

Імпровізація (фр. improvisation, італ. improvvisazione, від лат. improvisus — непередбачений) — створення художнього твору (наприклад, музичного, поетичного, сценічного) в момент його виконання без попередньої підготовки.

Домінантне заняття - заняття, на якому домінує один з видів дитячої діяльності (наприклад, музична або образотворча діяльність).

Констатуючий експеримент - констатуючий експеримент являє собою психологічний метод, який встановлює наявність певного і обов’язкового явища або факту.

Формуючий експеримент - метою формуючого експерименту є: навчання знанням і вмінням; розвиток навичок і певних якостей особистості.

Додаток 2

Дидактичні ігри (авторські)

ІГРИ ДЛЯ РОЗВИТКУ ДІАТОНІЧНОГО СЛУХУ

«Голосні та тихі крапельки»

Мета: Вчити дітей розрізняти голосне та тихе звучання.

Ігровий матеріал: 2 великі картки з зображенням парасольки і дощових крапель.(великі і малі). Великі відображають голосне звучання, маленьке –тихе.(для всіх дітей по 2 на кожного).

Хід гри

Ведучий( спочатку педагог, потім може бути дитина) пропонує послухати музику і обрати парасольку, а потім підняти картку з потрібною крапелькою (яка може голосно, або тихо крапати).

Методичні рекомендацїї.По мірі ускладнення можна краплини на великих картках закрити.

ІГРИ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ФОРМИ МУЗИЧНОГО ТВОРУ.

«Яблучка»

Мета: Вчити дітей визначати форму музичного твору.

Ігровий матеріал: Картка(яблучко)розділена на частини де зображені літери

(з – заспів, п – приспів, м.п. – музичний програш, в – вступ), картка з

сектором.

Хід гри

Ведучий пропонує послухати пісню і за допомогою сектора показувати назви

 потрібної частини.

«Сороконіжка»

Мета: Вчити дітей визначати форму музичного твору.

Ігровий матеріал: велика картка ведучого з зображенням голови сороконіжки. Картки для дітей з літерами: З - заспів, П –- приспів, М.В. - музичний вступ, З.Ч. – заключна частина, М.П. – музичний програш. (картка зображує частину тулуба сороко ніжки).

Хід гри.

Ведучий пропонує виконати знайому пісню і показує потрібну картку на  заспів, приспів і т. д. А потім складають велику сороко ніжку( так виглядає структура пісні).

Методичні рекомендації.

 Гра проводиться в старших групах, де діти знають літери.

ІГРИ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ФОРМИ МУЗИЧНОГО ТВОРУ

«Вишеньки»

Мета: Вчити дітей визначати ІІч. Та ІІІч. форму музичного твору.

Ігровий матеріал: картка з зображенням гілочки вишні( для кожної дитини),набір з 3-х вишень. Гра проводиться по типу «фланелеграф».

Хід гри.

Ведучий пропонує прослухати музичний твір і на своїй картці з ягодами відмітити частину музичного твору.

Методичні рекомендації.

Гру можна проводити в залежності від пори року. Наприклад: «Квіти».

ІГРИ ДЛЯ РОЗВИТКУ ЗВУКОВИСОТНОГО СЛУХУ.

«Веселий клоун»

Мета: Вчити дітей відрізняти звуки за висотою.

Ігровий матеріал: велика картка(у ведучого) з зображенням клоуна, одна рука( кріпиться за допомогою шурупа)тримає мішечок, 2 картки(у ведучого)  з зображенням зайця(великого і маленького).

Хід гри.

Ведучий зацікавлює дітей приходом клоуна. У мішку клоуна хтось починає співати тоненьким голосом(рука на картці піднімається вгору) Діти показують картку, яка знаходиться вгорі. Ведучий заглядає в мішок, там знаходиться зайчик(він і співав високим голосом - маленький). Звучить  пісня в низькому регістрі(рука опускається вниз). Це заєць(великий) –

низьким голосом.

«Дід Мороз»

Мета: Вчити дітей відрізняти звуки за висотою.

Ігровий матеріал: велика картка(у ведучого) з зображенням діда Мороза, одна рука( кріпиться за допомогою шурупа)тримає мішечок. 2 картки(у ведучого) з зображенням зайця і ведмедя. Картка з зображенням  мішечка(для кожної дитини).

Хід гри.

Ведучий зацікавлює дітей приходом діда Мороза. У мішку діда Мороза хтось починає співати тоненьким голосом(рука на картці піднімається вгору). Діти показують картку, яка знаходиться вгорі. Ведучий заглядає в мішок, там знаходиться зайчик(він і співав високим голосом). Звучить пісня в низькому регістрі(рука опускається вниз). Це співав ведмідь – низьким голосом.

«Веселі кульки»

Мета: Вчити дітей відрізняти звуки за висотою.

Ігровий матеріал: велика картка з зображенням ялинки, три кульки (маленька, середня, велика) кріпляться до ялинки на різній висоті(на кожну дитину), металофон.

Хід гри.

Ведучий розповідає, що кульки живуть на ялинці: маленькі  - зверху, середні – посередині, великі – знизу. Кожна кулька має свій голос. Якщо по ній вдарити молоточком – він заспіває. Ведучий грає на металофоні.Діти показують, яка кулька співає.

«Чарівний будиночок»

Мета: Вчити дітей відрізняти звуки за висотою.

Ігровий матеріал. Будиночок, картки з зображенням різних звірів(ведмежат,

поросят, зайців – тато, матуся, дитинка),музичний інструмент(металофон, ксилофон).

Хід гри

Ведучий(спочатку дорослий, потім дитина) пропонує послухати гру на

музичному інструменті, та в віконце поставити хто співає (тато, матуся чи

дитина звірятко).

«Чарівний мішечок»

Мета. Вчити дітей відрізняти звуки за висотою.

Ігровий матеріал. Мішечок, картки з зображенням дівчинки та хлопчика. Картки для кожної дитини.

Хід гри

Ведучий пропонує проспівати знайому пісню(виконує дитина: хлопчик чи дівчинка), діти показують картку хто співав(дівчинка – високо, хлопчик – низько).

«Чарівні птахи»

Мета: Вчити дітей відрізняти звуки за висотою.

Ігровий матеріал: велика картка з зображенням дерева з дуплами, три  картки з зображенням птахів(синиця, ворона, сова, зозуля).

Хід гри.

Ведучий пропонує послухати пташиний спів(запис) і визначити хто співає високим, середнім, низьким голосом.

Методичні рекомендації.

Діти одночасово знайомляться з назвами птахів Діти вивчають ручний жест, та показують де співає птах.(можна використовувати картки з зображенням тварин).

«Гриби»

Мета: Вчити дітей відрізняти звуки за висотою.

Ігровий матеріал: на планшете зображена картинка драбинки і 2 пеньочка  на різній висоті. 2 картки з зображенням маленького і великого гриба.

Хід гри.

Ведучий розповідає, що гриби чарівні, вони вміють співати: маленький – високим голосом, великий – низьким голосом. Діти ручним жестом  показують, де співають гриби.

Методичні рекомендації.

Гру можна проводити з картками які зображують звірів(зайці – великий та  малий, ведмідь – великий та малий)

ІГРИ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ХАРАКТЕРУ МУЗИКИ.

«Розумні ведмежата»

Мета: Вчити дітей визначати характер музичного твору.

Ігровий матеріал: картки – ведмедики – двобічні(за кількістю дітей).

Хід гри.

Ведучий розповідає, що незвичайні ведмедики вміють слухати музику. Коли вони слухають веселу музику – вони посміхаються, а коли – сумну, вони – сумують.

«Мотрійки»

Мета: Вчити дітей визначати характер музики.

Ігровий матеріал: мотрійки(картки за кількістю дітей).

Хід гри.

Ведучий пропонує послухати музику і знайти потрібну мотрійку. Веселий характер музики – мотрійки посміхаються, сумний – сумують. Діти реагують на міміку мотрійки і на колір її хусточки.

«Веселий потяг»

Мета: Вчити дітей визначати характер музики.

Ігровий матеріал: картка з зображенням потяга для ведучого, по 2 картки

з зображенням вагонів( для дітей), різного кольору.

Хід гри.

Ведучий пропонує послухати музику і скласти вагончики в потяг

(в залежності від характеру музики).

«Веселі капелюшки»

Мета: Вчити дітей визначати характер музики.

Ігровий матеріал: велика картка з зображенням ведмедя зі змінними капелюшками, картки з капелюшками різних кольорів (для дітей).

Хід гри.

Ведучий пропонує послухати музику, за допомогою різнокольорових  капелюшок діти показують картку: веселий характер – яскравого кольору, сумний – менш яскравого.

«Співучі грибочки»

Мета: Вчити дітей визначати характер музики.

Ігровий матеріал: картки – грибочки – двобічні(за кількістю дітей).

Хід гри.

Ведучий розповідає, що незвичайні грибочкі вміють слухати музику. Коли вони слухають веселу музику – вони посміхаються, а коли – сумну, вони – сумують.

 «Веселка»

Мета: Вчити дітей визначати характер музики.

Ігровий матеріал: картинки з зображенням веселки, кольорових(квадратів,кіл).

Хід гри.

Ведучий розповідає, що кожний з людей бачив веселку, знає скільки в ній кольорів. Сьогодні ми послухаємо музику різну за характером і кожній з гравців складе свою веселку з кольорів, які відповідають даному характеру музики.

Методичні рекомендації.

Чим більш кольорів – тим краще.

«Сонечко і хмарка»

Мета: Вчити дітей визначати характер музичного твора.

Ігровий матеріал: картки для всіх дітей(3 штуки з зображенням: сонечка,

Сонечка і хмарки, хмарки).

Хід гри.

Діти слухають різнохарактерну музику і піднімають потрібну картку (асоціація з погодою).

Методичні рекомендації.

Для молодших груп можна використовувати 2 картки(з зображенням сонечка  і хмарки. Для старших – 3 картки.

«Хвилі і човник»

Мета: Вчити дітей визначати характер музики.

Ігровий матеріал: 3 картки кожному гравцеві з зображенням різних хвиль.

Хід гри.

Ведучий пропонує послухати різнохарактерну музику і карткою відмітити її

характер.

Методичні рекомендації.

Гра проводиться в старших групах, де діти зможуть визначити не лише веселий і сумний характер,але і використати більш складні терміни (спокійна, хвилююча, стримана).

ІГРИ ДЛЯ РОЗВИТКУ ЧУТТЯ РИТМУ.

«Ритмограф»

Мета: Вчити дітей розрізняти ритмічний малюнок.

Ігровий матеріал: ритмограф. На великому ватмані нотний стан, скрипічний

ключ, ноти кріпляться за допомогою кольорових або прозорих стрічок.

Набір: картка і ноти різні за величиною( за кількістю гравців).

Хід гри.

Ведучий – дитина, слухаючи ритмічний диктант, обирає потрібні ноти на

ритмографі. Діти приймають участь в аналізуванні або діти викладають ноти у своїй картці.

«Веселі коробочки»

Мета: Вчити дітей розрізняти ритмічний малюнок.

Ігровий матеріал. Коробочка для кожної дитини(шумова), іграшка.

Хід гри

Ведучий(спочатку дорослий, потім дитина)пропонує послухати як ходить Звірятко, а потім повторити простукав музичною коробочкою.

«Чарівні стрічки»

Мета: Вчити дітей розрізняти ритмічний малюнок.

Ігровий матеріал: 2 кольорові стрічки різної довжини з нотою або кулькою,

рухається по ній. Набір стрічок для дітей.

Хід гри.

Ведучий пропонує проспівати довгий звук і подивитися, як кулька довго

рухається по стрічці. Аналогічно з коротким звуком.

Методичні рекомендації.

При співі діти заплющують очі і проводять рукою по своїм стрічкам,

асоціюючи довжину звука з довжиною стрічки.

«Веселі ноти»

Мета: Вчити дітей розрізняти ритмічний малюнок.

Ігровий матеріал: велика корзина(площина), набір нот(довгих і коротких).

Картки і ноти за кількістю дітей.

Хід гри.

Дитина – ведуча, слухаючи поспівку, в різних ритмічних малюнках, викладає ноти в корзинці(на підставку). Діти аналізують або працюють  з картками.

Методичні рекомендації.

Гру можна проводити в різних варіантах: «Веселі гриби», «Веселі ялинки», «Чарівні квіти».

Ігри для визначення музичних жанрів

«Розумні зайченята»

Мета: Вчити дітей визначати музичні жанри.

Ігровий матеріал: Картки (для кожної дитини) з зображенням зайчика

Хід гри

Ведучий пропонує послухати музику(колискову та танок), показати картку

з зображенням зайчика(сплячого та ні).

Музично – дидактичні ігри

«Весело - сумно»

(музичний репертуар. «Три настрої» Г. Левкодімова)

Мета. Розвивати у дітей уявлення про характер музики (весела, спокійна, сумна).

Ігровий матеріал Картка, розділена на три квадрати: на першому зображена дитина з веселим, усміхненим обличчям, на другому - зі спокійним виразом обличчя; на третьому - з сумним. Три фішки з цифрами 1, 2, 3.

Хід гри

Діти слухають п'єсу веселого, сумного або спокійного характеру і з допомогою посібника визначають її характер (закривають фішкою відповідне зображення на одному з квадратів картки в такій послідовності, в якій змінювався характер музики), пояснюють свої дії. Цифри на фішках показують цю послідовність. На наступному занятті діти прослуховують незнайому п'єсу, заздалегідь знаючи про це. Вони визначають її настрій і придумують назву, пояснюючи при цьому свої дії. Решта доповнюють відповідь, висловлюючи свої почуття. Потім діти виконують такі завдання: з допомогою посібника визначають характер незнайомій п'єси і передають його в русі. Після, за бажанням діти індивідуально складають колискову мелодію на слова: «Сплять і трави і квіти, баю, баю, спи і ти». Діти пробують імпровізувати на музичних інструментах.

"Кіт і миші"

Мета. Закріплювати вміння в розрізненні динамічних відтінків музики: тихо (p), голосно (f), не дуже голосно (mf).

Ігровий матеріал. Іграшки кота та миші.

Хід гри

Діти за змістом вірша(показують іграшку кота та миші), реагують на динамічні відтінки, та голосом супроводжують необхідний відтінок

           Жив кіт Василь. Лінивий був кіт!

           Гострі зуби і товстий живіт.

Дуже тихо завжди він ходив.

Голосно наполегливо їсти просив.

Та трохи тихіше на печі хропів.

Ось Вам і все що він робити вмів.

Кот як-то раз бачить сон ось такий

Ніби затіяв з мишами він бій.

Голосно кричучи, він їх всіх подряпав

Своїми зубами, пазуристу лапою.

У страху тут миші тихо кликали:

- Ой, пожалій, пощади, зроби милість!

Тут трохи голосніше вигукнув кіт «Тпрусь!»

І врозтіч вони помчали.

Поки кіт спав, відбувалося ось що:

Миші тихо вийшли з норки,

Голосно хрустячи, з'їли хлібні кірки,

Потім трохи тихіше сміялися над котом

Вони йому хвіст зав'язі бантом.

Василь прокинувся і голосно чхнув;

До стіни повернувся і знову заснув.

А миші ледареві на спину забралися,

До вечора голосно над ним потішалися.

 «Драбинка»

(музичний репертуар. «Драбинка» Є. Тілічеевой)

Мета.Вчити дітей розрізняти висоту звуків і напрямок руху мелодії вгору, вниз.

Ігровий матеріал Дві картки із зображенням драбинки. На одній картці зображено дівчинку, що піднімається сходами вгору, на іншій - дівчинка, що спускається по драбині вниз.

Хід гри

Після ознайомлення з пісенькою-поспівки «Драбинка» дітям було запропоновано дізнатися, куди йде дівчинка (вгору по драбині чи вниз), а потім показати картку з відповідним зображенням. При повторному виконанні дітям пропонується показати рукою, куди рухається дівчинка - вгору по драбині чи вниз. Відзначаючи кожен звук, діти поступово піднімають праву руку (зігнуту в лікті перед грудьми) вгору або також поступово опускають її вниз.

«Хто як співає»

(музичний репертуар: "Я -  маленька дівонька»,«Я – маленький хлопчик» укр.. нар. пісня, «Впізнай за голосом» О.Тілічеєвої)

Мета. Розвивати у дітей здатність розрізняти регістри (високий, середній, низький).

Ігровий матеріал.Три картки з картону, на яких зображені мама, тато і маленький синочок (донечка).

Хід гри

Діти слухають розповідь про музичній сім'ї (при цьому музичний керівник показує відповідні картинки), в якій всі люблять музику і пісню, але співають різними голосами. Папа - низьким, мама - середнім, синочок чи донечка - тоненьким, високим голосом. Діти прослуховують виконання трьох п'єс, які звучать в різних регістрах і отримують їх роз'яснення. П'єса, яка звучить в низькому регістрі  (тато розповідає ); п'єса, яка звучить в середньому регістрі (мама співає); п'єса, яка звучить у високому регістрі (хлопчик чи дівчинка співає). Після повторного виконання кожної з п'єс діти відгадують, чия музика звучала, вибирають потрібну картку і показують її, пояснюючи свій вибір. Завдання виконується всією групою дітей, потім індивідуально, при цьому "музичні загадки" виконуються в різній послідовності.

"Дізнайся по голосу"

(музичний репертуар: "Я -  маленька дівонька»,«Я - маленький хлопчик»укр.. нар. пісня, «Впізнай за голосом»О.Тілічеєвої)

Мета. Розвивати у дітей здатність розрізняти регістри (високий, середній, низький).

Ігровий матеріал.Три картки з картону, на яких зображені мама, тато і маленький синочок.

Хід гри

Дорослий каже: "А чи можна пізнати людину по голосу? Давайте закриємо очі і будемо відгадувати, чий же це голос, хто говорить ". Діти на слух визначають тембр голосу співаючого:" Цю пісеньку свою я тобі, друже заспіваю. Ти очі не відкриєш, хто я - ну-ка, вгадай ".

Так, виявляється можна впізнати людину по голосу. А як поет нам розповів про це у віршах? ".

Зачитуються вірші.

Виходжу я в коридор, Без праці можу я сам

А за дверима розмову. Їх дізнатися за голосами:

Чую: мама каже. Мамин - дзвінкий, сріблястий;

Чую: тато каже. Татів - низький і басовитий.

Дорослий каже: "А композитор склав цілу музичну сценку. Тепер постарайтеся дізнатися в музиці голоси мами і тата. Підніміть руку, коли почуєте «мамин голос» і опустіть на коліна, коли зазвучить «татів голос". Зверніть увагу: у кінці твору звучать відразу два голоси - татів і мамин ".

"До нас гості прийшли"

(музичний репертуар «Ой, дзвони – дзвонять»

укр. нар. пісенька – примовка)

Мета. Вчити дітей розрізняти темброве  сприйняття, вдосконалення знань про музичні інструменти.

Ігровий матеріал. Діти знайомляться з музично-дидактичним посібником «Музичний будиночок».

Хід гри

Діти дізнаються, що цей будиночок незвичайний, в ньому живуть музиканти, що грають на різних музичних інструментах. Що якщо добре прислухатися, то можна визначити, звуки яких інструментів чути з різних вікон будиночка. За ширмою заховані музичні інструменти, на яких по черзі звучить знайома дітям пісенька-поспівки «Ой, дзвони - дзвонять». Діти викликаються по одному. Дізнавшись інструмент, дитина підходить до столу з картками, на яких зображені різні музичні інструменти, вибирає потрібну йому картку і вставляє її в віконце будиночка. Потім вони самі виконують завдання: один з дітей виконує пісеньку-попевку на якому-небудь інструменті. Решта відгадують і закривають віконечка «Музичного будиночка». Після цього дітям роздають музичні інструменти, і вони виконують знайому попевку.

«Звірі прийшли в гості»

(музичний репертуар «Хто співає впізнавай» О.Тілічеєвой)

Мета. Вчити дітей розрізняти темброве  сприйняття, вдосконалення знань про музичні інструменти.

Ігровий матеріал. Дорослі (вихователь, музичний керівник) і діти, що зображують гостей, ширма, картки, на яких зображені дитячі музичні інструменти.

Хід гри.

Дорослий каже: "Сьогодні до нас мають прийти гості". Стукіт у двері.  Приходить ведмідь (дорослий у костюмі ведмедя).

"Здрастуйте діти, я прийшов до вас у гості. Я дуже люблю танцювати і грати. Сьогодні я придумав таку гру: один з вас встає за ширму, вибирає там музичний інструмент, на якому він буде грати. А всі інші будуть вгадувати, який же це чарівний інструмент ".

Дитина проходить за ширму, і з допомогою дорослого вибирає інструмент, який найбільше підходить до незграбному ведмедеві. У даному випадку це був бубон. Ведмідь танцює під бубон, діти йому аплодують. Після закінчення танцю ведмедя діти повинні вгадати, під який музичний інструмент він танцював. (Попередньо лунають картки із зображенням музичних інструментів).  Після того як діти визначили музичний інструмент, під який танцював ведмідь, приходять інші гості, і кожного разу використовуються різні інструменти: зайчик стрибає під швидкі удари молоточком на металофоні, конячка - під чіткі удари дерев'яних ложок, пташка - під дзвіночка.

«Півник, курочка і курча»

(музичний репертуар «Тук – тук»Ю.Рожавської)

Мета. Вчити дітей розрізняти три ритмічних малюнка.

Ігровий матеріал. Картки із зображенням трьох ритмічних малюнків (півника, курочки і курчати).

Хід гри

Дітям роздають картки і нагадується відповідний ритмічний малюнок. Усі співають пісні і (плескають) ритмічний малюнок. Потім керівник виконує один із трьох ритмічних малюнків на металофоні і питає: «Хто клює зерна?» Дитина закриває відповідний малюнок на своїй картці. Після цього діти самі виконують пісні, (грають) ритмічний малюнок на металофоні. На наступному занятті діти співають по ролях, виконуючи танець кожного героя.

«Дізнайся казку»

(музичний репертуар «Червона Шапочка і Сірий Вовк» І. Арсе)

Мета. Розрізняти контрастний характер частин в музиці у зв'язку з її змістом і розвитком музичного образу.

Ігровий матеріал. Дві квадратні картки спокійного, зеленого кольору, що позначають першу і третю частини музики, в яких розкривається ніжний ліричний образ Червоної Шапочки. А також один квадрат тривожного, червоно-оранжевого кольору позначає середню частину, що характеризує появу Сірого Вовка.

Хід гри

Згадавши казку про Червону Шапочку, діти слухають трехчастную п'єсу, в якій дві частини однакові, а друга - контрастна за характером. Уважно прослухавши п'єсу, діти висловлюють свою думку, де музика розповідає про Червону шапочку і де - про Сірому Вовку.

Потім дорослий говорить: «На початку твору музика звучить весело - це Червона Шапочка радіє, що йде до бабусі. А за кущем причаївся Сірий Вовк. І музика зазвучала тривожно, аж страшно. Але скоро музика змінилася знову. Червона Шапочка рада - ось і бабусин будинок.

Послухайте вірші:

Червона Шапочка пісеньку співає.

Червона Шапочка до бабусі йде.

А в гущавині за кущами Сірий Вовк сидить,

Клацає зубами, за дівчинкою стежить.

Червона Шапочка пісеньку співає.

Червона Шапочка до бабусі йде.

А тепер послухайте музику ще раз і визначте, скільки в ній частин і чи всі вони різні». Після повторного виконання п'єси, діти викладають картки в такій послідовності, в якій змінювався характер музики, тобто змінювалися музичні характеристики казкових героїв.

«Тінь-тінь»

(музичний репертуар «Тук – тук»Ю.Рожавської)

Мета. Розвивати в дітей почуття ритму.

Хід гри.

- Пісня співається разом з дітьми з метою закріплення тексту;

- Діти одночасно співають і ляскають тихенько в долоні, відзначаючи ударами ритмічний малюнок;

- Спів за ролями, де дорослий виступає в ролі автора, а діти - герої (лисиця, заєць, 2 їжака, білка, ведмідь, коза);

Кожна дитина прохлопивает свою роль.

- Спів за ролями, але роль виконують долоньками. Дітям пояснюють, що голосок "сховався", долоньки "співають замість нього";

- Вся пісня від початку до кінця співається долоньками;

- Коли ритм пісні добре засвоєний, можна викласти його короткими і довгими смужками;

- Діти співають пісню «Тук - тук»;

- За допомогою «веселих» інструментів виконують ритмічний малюнок пісні.

«Ритмичні кубики»

(музичний репертуар «Коваль»О.Тілічеєвої)

Мета. Розвивати у дітей уявлення про ритм.

Ігровий матеріал. 10 довгих брусків, що позначають довгі звуки і 10 маленькі - короткі звуки. Брусочки різні за довжиною і за кольором.

Хід гри

Спочатку діти слухають нескладну за ритмом пісеньку-попевку «Коваль», яку виконує педагог, звертаючи увагу на її ігровий характер і чіткий ритм. Дітям роздають довгі і короткі бруски. Після повторного виконання діти прохлопивают ритмічний малюнок поспівки. Потім за допомогою брусків вони складають ритмічний малюнок пісеньки-поспівки, після чого виконують його на металофоні. На наступних заняттях використовуються інші пісеньки-поспівки (укр.нар. мелодії).

Потім дітям було запропоновано в якості закріплення знань розподілитися по парах і придумувати завдання один одному: один співає або грає на музичному інструменті знайому поспівку, інший впізнає її і викладає за допомогою брусків.

"Прогулянка"

(музичний репертуар «Веселий барабан»Л.Левітової)

Мета. Закріплення тривалостей нот, розвиток почуття ритму.

Ігровий матеріал. Музичні інструменти за кількістю грають (молоточки, барабан, бубон, ксилофон, металофон, дзвіночок, музичні тарілки).

Хід гри.

Дорослий: "Зараз, хлопці, ми вирушимо з вами на прогулянку, але це буде незвичайна прогулянка, ми будемо гуляти, допоможуть нам у цьому музичні інструменти. Ось ми з вами спускаємося сходами (повільні удари молоточком по столу), а тепер ми вийшли на вулицю. Світить яскраве сонечко, ми зраділи, побігли (часті удари по барабану або можна молоточками по столу). Ми гуляли, веселилися, але раптом з'явилася хмара, подув вітер, вдарив грім, блиснула блискавка, і пішов дощ. Спочатку це були рідкісні краплі, а потім почався частий сильна злива (ритм прискорюється, діти можуть стукати в барабан, бубон, молоточками по металофоні, і бити в тарілки, дзвіночком передавати рідкісні краплі дощу; використовуються всі інструменти для передачі стану погоди; рідкісні краплі дощу і сильний частий злива діти передають у певному ритмі, внаслідок чого у них закріплюються знання про длительностях нот) ". Дорослий: "Злякалися хлопці такої погоди і побігли додому, - знову швидкі і ритмічні удари".

Гра поступово ускладнювалася, діти з допомогою дорослого придумували нові події, які відбувалися на "прогулянки", і кожного разу ритмічні малюнки ставали все різноманітніше і складніше.

"Навчи ляльку танцювати"

(музичний репертуар «Веселий барабан»Л.Левітової)

Мета. Розвиток почуття ритму.

Ігровий матеріал. Великі й маленькі ляльки.

Хід гри

У дорослого в руках велика лялька, у дітей - маленькі. «Велика лялька вчить танцювати маленьких ляльок» - каже дорослий. Він отстукивает по столу спочатку нескладний ритмічний малюнок. Діти повторюють. Як ритмічних малюнків використовувалися знайомі дітям мелодії пісень. Якщо спочатку діти повторювали за дорослими, то потім вони самі почали придумувати нескладні ритмічні малюнки, чи дорослий починав, а діти закінчували. Приклади ритмічних малюнків різноманітні.

МІМІЧНІ ДИДАКТИЧНІ ІГРИ

(Артикуляційна гімнастика)

«Язичок – мандрівничок»

   Музичний керівник розповідає казку про «Язичок», який полюбив  мандрувати. Під час розповіді вигадує різні місця, куди той потрапив. Наприклад: «Язичок прокинувся й визирає у віконечко (діти висувають язики, витягують їх праворуч – ліворуч). Язичок швидко – швидко побіг по доріжці(швидко рухають язиком угору – вниз). Язичок заховався(згортають Язик у трубочку й міцно стискають губи).

                                                      «Грибок»

   Усміхніться, відкрийте рот. Присмокчіть широкий язичок до піднебіння: це  капелюшок гриба, а під’язикова зв’язка — його ніжка. Кінчик язика тримайте прямо! Продовжуйте усміхатися!

“Млинець”

   Усміхніться, відкрийте рот. Покладіть широкий, мовмлинець, язик на ниж­ню губу. Не рухайтесь, покидорослийлічить до п’яти.Дорослиймаєсте­жити, щобнижня губа дитини не напружувалася і не натягувалася на нижнізуби.

«Веселі жабенята»

   Усміхніться, відкрийте рот. Покладіть кінчик язика на верхнє піднебіння, рухати язиком вгору, вниз (наче скаче жабка).

“Смачне варення”

   Усміхніться, відкрийте рот. Язиком, вигнутим у формі чашечки, оближіть  верхню губу згори вниз, мовоблизуєтеварення. При цьому нижню губу відтягніть вниз пальцями.

«Маленьке мишеня»

   Усміхніться, відкрийте рот. Кінчик язика показують потім ховають(наче  мишка ховає хвостик).

«Чистимо зубки»

   Усміхніться, відкрийте рот. Кінчиком язика «почистіть» ніжні, потім верхні зубки з внутрішнього боку, рухаючи язиком праворуч – ліворуч. Нижня щелепа при цьому не повинна рухатись.

                                                       «Дятел»

   Усміхніться, відкрийте рот. Складіть язичок у форму «чашечки», підніміть вгору. Бічні краї язика притисніть до верхніх корінних зубів, а кінчик язика сховайте за передні зуби, поставте «на горбочки»  (альвеоли). З придихом вимовляйте «д – д – д» або «т – т – т», при цьому язик має « стрибати на пагорбах».

«Утворимо дощик»

   Усміхніться, відкрийте рот. Складіть язичок у форму «дудочки», та за показом дорослого(який частий дощик),діти виконують «цокотіння»по ньому.

«Печу хлібчик»

   Усміхніться, відкрийте рот. Діти виконують кругові рухи язиком, наче перемішують тісто.

«Веселі конячки»

   Відкрити рот. Діти «клацають» кінчиком язика по піднебінню, прискорюючи, тауповільнюючи рухи(як скаче коник швидко, чи повільно).

«Годинник»

   Усміхніться, відкрийте рот. Діти язичком виконують рухи справа – наліво, наче гойдається маятник у годинника. Ударяють язиком по піднебінню, наче годинник «б’є».

“ЇЖАК”

   Не відкривайте рот. Кінчиком язика намалюйте коло (права щока - під верхньою губою - ліва щока – під нижньою губою), а потім у зворотному напрямку. Вправу повторюють по5-6 разів у кожен бік.

Додаток 3

Конспекти занять

«ВЕСЕЛИЙ ЗООПАРК»

(Тематичне заняття для дітей середньої групи)

Мета.Удосконалювати вокальні здібності дітей, уміння співати природним голосом, без напруження. Вчити виконувати рухи відповідно до музики, виразно передавати характерні особливості різних образів. Закріплювати знання дітей про струні інструменти. Розвивати чуття ритму, вміння характеризувати почуту музику. Розвивати мовлення, збагачувати словник дітей прикметниками, пестливими формами іменників. Розвивати дитячу уяву, фантазію. Виховувати бажання слухати музику, співати, грати на музичних інструментах. Виховувати чуйне  ставлення до тварин.

Обладнання: фортепіано; музичний центр; аудіозаписи музичних творів; плакати із зображеннями тварин; мольберт із зображенням акваріума; силуети рибок на магнітиках.

Хід заняття

Під музику А. Рябчука «Веселий танок» до зали, прикрашеної зображеннями

Тварин, легким бігом вбігають діти і зупиняються утворюючі коло.

Музичне вітання. Музкерівник(співає). Добрий день, добрий день, хлопчики й дівчата. Привітаймося всі наче тигренята.

Діти.  Р-р-р-р-р!

Музкерівник  (продовжує співати  ту ж мелодію) Добрий день, добрий день, хлопчики й дівчатка. Привітаймося всі, як чемні малятка. Добрий день, діти!

Діти. Добрий день!

Музкерівник.

Діти, як гадаєте, чому ми привіталися так незвичайно, як тигренятка? (припущення дітей). Сьогодні у нас незвичайна зустріч. Я запрошую вас до зоопарку, до зоопарку незвичного - до зоопарку музичного. Яких звірів ми можемо побачити у зоопарку? Які з них вам найбільше подобаються? А чи любите ви бувати у зоопарку? (Відповіді дітей).

Музкерівник. А тепер ви не малята, а маленькі ведмежата.

Діти. (разом) Ми – ведмеді незвичайні, а веселі й дуже гарні.

Любим вільно походжати і у танці покружляти. Проводиться вправа “Ведмежата” (імітація ходи ведмедя, ходьба на зовнішнійстороні стопи), муз. М. Раухвергера “Брязкальця".

Музкерівник Вліво, вправо повернемось І в конячок обернемось. Проводиться вправа “Конячки”, муз. А. Бузук “Весела полька”.

Музкерівник Діти, всі ви молодці, Тож сідайте на стільці. Хочуть у цей час звірята Загадки вам загадати. Тільки загадки незвичні, загадки усі - музичні.

Діти відгадують “Веселі загадки”, муз. Н. Шевченко.

Музкерівник Пропоную вам, малята,

Зоопарком погуляти.

Нас звірята вже чекають,

Радо гостей привітають.

СЛУХАННЯ

Музкерівник.  Послухайте: хто до нас наближається? Про кого нам розповість музика? Діти слухають на закріплення твір Ш.К.Сен-Санса “Слон”, висловлюють свої припущення.

Музкерівник.  Так, діти, ця п’єса називається “Слон”. Вона увійшла до “Карнавалу звірів” відомого французького композитора Шарля Каміля Сен- Санса. Голоси яких інструментів ви впізнали, слухаючи цю п’єсу? (Фортепіано, контрабас). Контрабас - це струнний інструмент. Які ще струнні інструменти ви знаєте? (Відповіді дітей).

Кожний інструмент має свій голос. Контрабас співає низьким голосом. Саме це допомогло нам зрозуміти, що в п’єсі зображується великий, важкий звір - слон. Малята, а які ще звуки, крім низьких, є в музиці? (Високі, середні).

Проводиться дидактична гра “Веселе слоненя”(див. додаток), завдання якої – навчати розрізняти музичні регістри.

Чути дзюрчання води.

Музкерівник. Діти, прислухайтесь: що вичуєте? (припущення дітей). Так, це дзюрчить струмочок. А де ще є вода у природі? Як вона використовується у побуті? (Відповіді дітей).

Музкерівник (звертає увагу дітей на мольберт із зображенням акваріума). Подивіться на це зображення. Що воно вам нагадує? (Акваріум). А кого в ньому не вистачає? (Рибок). Уявіть собі: рибки перетворились на ноти, а ноти - на звуки, і зараз вони прозвучать у п’єсі “Акваріум”. Уявіть підводний світ і прислухайтеся уважно до мелодії. Діти слухають аудіозапис твору “Акваріум” Ш. К. Сен-Санса.

Музкерівник.  Скільки ви почули інструментів: один чибагато? Як називається коллектив музикантів, який виконує музику на різних інструментах? (Оркестр). П’єсу “Акваріум” виконує невеликий оркестр - ансамбль.

А зараз ми створимо у зоопарку власний акваріум, а рибками у ньому будуть ваші відповіді. Я пропоную вам охарактеризувати музику, яку ви почули.

Діти характеризують музичний твір, отримують рибку за кожну відповідь і розміщують її на мольберті.

Музкерівник. (прикріплює до зображення акваріума силует золотої рибки). Погляньте, в нашому акваріумі з’явилася золота рибка. Вона вміє виконувати бажання. Але я пропоную зробити навпаки: сьогодні ми виконаємо бажання золотої рибки. Ви згодні? (Відповіді дітей). Рибко золота, що ти забажаєш?

Рибка. (говорить вихователь або його помічник).  Я бажаю, щоб ви пісню заспівали, веселий настрій всім подарували. Діти виконують пісню за власним вибором.

Музкерівник.  Знову Рибка щось шепоче.

Рибка.  Я бажаю, щоб ви у гру пограли і в таночку закружляли, які ви здібні, всім нам показали.

Музкерівник Швиденько в коло всі ставайте і гру веселу починайте.

Гра “Лісові звірята”

Важко тупає ведмідь:

Туп-туп-туп-туп.

(По черзі плескають руками по колінах).

Швидко лисонька біжить:

Туп-туп-туп-туп,

Туп-туп-туп-туп.

(Легко тупотять ногами).

Зайчик по ланах петляє: Плиг-скік, плиг-скік.

(Плескають - тупають, плескають - тупають).

Білка з гілочок стрибає: Скік-скік-скік, скік-скік-скік

(Роблять по три оплески біля кожного вушка).

Музкерівник.  Про кого нам сьогодні вже розповіла музика? Про кого ви відгадували загадки? А про кого нам музика ще не розповідала? Відгадайте:

Очі гарні, пишн івії,

Має дуже довгу шию.

Добре це, бо зручно їсти Із дерев зеленее листя.

(Жираф). Проводиться гра “Жираф”.

Музкерівник. Ось іще одна загадка: спритний майстер у стрибках, на деревах, на гілках. Вся руда, пухнастий хвіст. Рідний дім для неї - ліс. (Білка). Діти (по черзі)

- А де білочка живе? - А що білочка гризе? - Вона гризе горішки, Полюбляє шишки.

Музкерівник. Ось такі чудові шишки дітки, ви тримайте  і танок веселий швидше починайте. Малята виконують “Танок із шишками" під композицію С. В. Рахманінова “Італійська полька”, рухи - за вибором музкерівника.

Музкерівник. Діти, рибка знову шепоче.

Рибка. Які ви молодці, гарно танцювали, грали, та ще й пісеньк узаспівали. Хочу виконати і я ваше бажання. Заплющте очі, загадайте найзаповітніше ваше бажання, і воно обов'язково здійсниться. (Діти загадують бажання). А хочете дізнатися, що я загадала? Я загадала, щоб усі люди були добрішими одне до одного та до тварин, які нас оточують.

Музкерівник. Пам’ятайте, любі діти: Треба всіх тварин любити і завжди їх берегти, бо вони - наші брати.

ПІДСУМКОВА БЕСІДА

♦Чи сподобалася вам прогулянка до музичного зоопарку?

♦А що найбільше сподобалося - слухати музику, співати, танцювати, гратися?

♦Чи цікаво вам слухати музику? Перевіримо, чи уважними ви були на занятті. Про кого нагадує ця мелодія?

Музкерівник вмикає фрагменти п'єс “Слон", “Акваріум”, діти називають, з яких творів ці уривки.

Музкерівник. А мені сподобалось, як ви співали, танцювали, як відповідали на запитання. І я хочу, щоб ви на згадку про нашу прогулянку зберегли у своїх серденьках часточку тепла, добра.

«НА ГОСТИНУ ДО ПТАШОК»

(Інтегроване заняття для дітей середньої групи)

Мета. Розвивати інтерес дітей до розмаїття світу природи, пізнавальну активність, логічне мислення, зв’язне мовлення, дрібну моторику. Збагачувати зорові, тактильні й музичні враження дітей. Виховувати бережне й естетичне ставлення до природи, дружні стосунки в дитячому колективі. Закріплювати та розширювати уявлення про зміни в природі, правила безпечної поведінки взимку. Поглиблювати знання про птахів, що зимують. Збагачувати словник дітей. Формувати граматичну компетентність. Закріплювати просторові уявлення: вгорі, внизу, зліва направо, справа наліво. Ознайомлювати з образотворчою технікою торцювання; формувати навички роботи в ній. Розвивати вміння працювати разом над створенням колективної аплікації.

Обладнання Демонстраційний: предметні картки із зображеннями птахів, що зимують (горобця, ворони, сороки, дятла, синиці, снігура); музичні інструменти (тріскачки, дзвіночок, сопілка, ложки); папір, накрохмалена тканина, пінопласт; ватман - основа для колективної творчої роботи. Роздавальний: предметні картки із зображеннями різних видів транспорту (наземного, підземного, водного, повітряного) та спортивного спорядження (лижі, сани, ковзани, сноуборд тощо), розрізані на частини у вигляді пазлів; аркуші паперу, олівці, клей; круги з тришарових серветок (технологію виготовлення подано нижче) червоного і жовтого кольорів; картонні силуетні зображення птахів.

Хід заняття

Музична зала прикрашена декораціями зимового лісу.

Музкерівник Діти, ви помітили, як сьогодні гарно надворі? Все припорошив сріблястий сніжок. А уявляєте, яка краса зараз у лісі? Хочете побачити на власні очі? (Відповіді дітей). Тоді обираймо, яким транспортом ми туди дістанемося!

Дидактична гра “Готуємося до подорожі” Діти отримують предметні картки із зображеннями різних видів транспорту та спортивного спорядження, розрізані на частини у вигляді пазлів. Складають зображення та визначають, яким транспортом чи обладнанням можуть користуватися люди взимку.

Ускладнення. Діти відбирають в окрему групу картки із зображеннями видів транспорту, якими не можна користуватися взимку (велосипед, мотоцикл, човен), пояснюють свій вибір. Музкерівник з дітьми разом формулюють правила безпечної поведінки взимку: на дорогах, поблизу будинків, водойм, у лісі.

Музкерівник  Ходімо до лісу на лижах! Беріть палиці. (Діти під аудіозапис звуків рипіння снігу імітують ходіння на лижах). Ой, як багато снігу! Аж іти важко. А ще кажуть, сніг - це добре. А ви як гадаєте?

Дидактична вправа “Добре - погано”

Діти визначають, що доброго (приємного, корисного) для людей і живої природи  дає зима, а які зимові явища створюють труднощі або небезпеку.

Наприклад

Добре: зі снігу можна ліпити сніговиків, сніжки, фортеці; сніг захищає дерева, кущі, траву від морозу; взимку можна кататися на санчатах, лижах, ковзанах тощо.

Погано: по засніжених дорогах важко проїхати транспорту; тваринам і птахам нелегко знаходити їжу під снігом; після ігор зі снігом одяг стає мокрим, його доводиться сушити; після снігопаду потрібно розчищати доріжки; під час ожеледиці можна впасти і травмуватися тощо.

Музкерівник  Та незважаючи на окремі прикрощі, зима все ж таки нас дивує, вражає і захоплює. Прислухайтеся: сніжок ще й пісеньку співає під вашими лижами! “Як рипить сніжок”

Музкерівник(пропонує дітям відтворити рипіння снігу під ногами: зім’яти в долоньках аркуші паперу, накрохмалену тканину, провести руками по шматочках пінопласту тощо.)

Слухання музики «Горобець»муз.Т.Ломової.

Бесіда“Зустріч із птахами ”

Музкерівник. Ось ми й у лісі. Яка краса! (Розглядають декорації). А хтоценас зустрічає? (показує на прикріплені на гілках дерева-декорації зображення горобця, сороки, ворони, синиці, снігура, дятла). Чи знаєте ви цих птахів? (діти називають). Подивимося, хто де сидить.

Музкерівник пропонує дітям подивитися вгору, вниз, зліва направо, справа наліво. Діти виявляють, що синиця сидить угорі, дятел - унизу, ліворуч - сорока, праворуч - горобець.

Запитання до дітей

- Як називають птахів, які залишаються зимувати?

- Чим харчуються взимку пташки у лісі?

- Як ми можемо допомогти птахам?

- Що ми з вами робили в дитячому садку?

Діти разом з музкерівником вішають годівничку, насипають насіння та зернята. За бажанням читають вірші про птахів.

Я ладнаю годівничку

Для горобчика й синички,

Для малого снігурця

Крихт насиплю і пшонця.

Прилітайте, друзі милі,

Не лякайтесь заметілі!

(А. Камінчук)

Синички

Прилетіли вже синички.

Сала їм подам на шпичках,

Бо вже холодно надворі,

А морози йдуть суворі.

(В. Назарук)

Музкерівник. Зраділи пташечки, наїлися досхочу і вирішили подякувати нам - потішити своїм співом.

Дидактична гра «Чарівні птахи»(див. додаток)

Діти слухають аудіозапис з голосами горобця, синиці, ворони, сороки, снігура, а також стукіт дятлового дзьоба, визначають, кому з птахів належать почуті звуки. Потім муз керівник відтворює звуки за допомогою музичних інструментів (лежать серед декорацій). Діти відгадують, на голоси яких птахів схоже звучання різних музичних інструментів (звуки тріскачок - на голоси ворони, сороки, дзвіночка -синички, сопілки - снігура, ложок - на стукіт дятла).

Відгадування загадок про птахів

Музкерівник читає загадки, діти називають птаха, показують його на декорації.

На моє віконечко

Прилетить, мов сонечко,

Мила пташка жовтогруда,

Запищить - і день розбудить!

Як горобчик, невеличка.

Хто це, діточки?  (Синичка).

Тук-тук-тук - чути стук,

Та цей звук не від рук.

Птаха дзьобом стовбур б’є,

Лікарем для лісу є. (Дятел).

                                                

Хто це каже: “Кар-кар-кар”?

Хто літає поміж хмар?

Ця дзьобата горда пані

Ходить в сірому жупані. (Ворона).

Співи «Настала зима». муз.М.Дремлюги сл.. І.Сурикова

Музичний керівник запрошує дітей, як вони допомагають птахам в зимку.

Музкерівник Як добре ви знаєте пташок: і за описом їх упізнаєте, і за голосом, і піклуєтеся про них, підгодовуючи! Тож, мабуть, легко зможете уявити себе веселими моторними пташечками.

Фізкультхвилинка

“Ми пташки”

Скік-скік-скік, усі на гілку! (під музичний супровід)

Розімнемо трохи спинку! (Діти ставлять руки на пояс, підстрибують).

А тепер іще крилята.  (Виконують повороти тулуба в сторони).

Усе - можемо літати! (Відводять руки в сторони).

 (Біжать урозтіч, намагаючись не наштовхуватись одне на одного).

Образотворчість у техниці торцювання «Друзі для снігура й синички».

Музкерівник. Діти, подивіться снігур і синичка на дереві засумували – кудись відлетіли їхні друзі. А ми завжди в усьому допомагаємо  птахам, тож і тепер не залишимо. Виготовимо для них товаришів.  Розгляньте уважніше птахів. Якого кольору грудка у синички? А у снігура? Яке в них пір’ячко? (Відповіді дітей). Я знаю як зробити, щоб у наших птахів було гарне пір’ячко. Діти обирають, яку пташку вони виготовлятимуть.(Закріплюються знання дітей про послідовність виготовлення вироба в техніці торцювання). (Діти виконують роботу).

Музкерівник. Ось тепер усім птахам буде весело і затишно. А ліс став іще гарнішим. Ми можемо спокійно повертатися до дитячого садочка.

Казкові сюжети на музичних заняттях.

Мета: розвивати у дітей інтерес до світу казок через прослуховування тексту казок, музичних творів на казкові теми,удосконалювати вміння розпізнавати музичні твори класиків, пов’язані з казковими сюжетами; творчі здібності дітей. Використовувати елементарне музиціювання з  метою передачі почуттів і емоцій, ритму, характеру, настрою, використовуючи шумові інструменти. Розвивати слухову увагу, творчу уяву, пам’ять, почуття ритму, естетичні почуття.

Обладнання: музичний центр, портрет П.І Чайковського і М.А.Римського Корсакого, плакати до казок, малюнки до жанрів музики, шумові інструменти, металофон, клітка з «птахами».

Хід заняття

Звучить класична музика, до зали входять діти старшої групи.

Музкерівник.(вітається з дітьми).(Відповіді дітей). А який в вас сьогодні настрій? Зараз ми перевіримо. Діти співають. Добрий день,день ясний - настрій в нас мажорний. День сумний, хмурний день - настрій в нас мінорний.

Музкерівник. А який сьогодні день?

Діти співають. А сьогодні день ясний! Добрий, добрий, добрий Добрий день!

Музкерівник. А як би на вулиці був дощ, або похмура погода, як би ви співали? Діти співають. А сьогодні день сумний !

Музкерівник. А я знаю, як вам можна поліпшити настрій. Казки любите?(Так). То

Підходьте до мене, слухайте першу мою казочку. Діти слухають «Казочка про пташку».

Музкерівник. Сідайте на стільці і продовжимо нашу розмову про мажорний і мінорний  настрій у музиці.

Музкерівник включає музику для слухання. «Танець маленьких лебедів» П.І. Чайковського (мажор).   «Лебідь» Сен Санс (мінор).

Музкерівник. Якою треба бути талановитою людиною, щоб створити таку музику. Чи не так? Як називають людину, яка створює музику?

Діти. Композитор.

Музкерівник. А хто написав «Танець маленьких лебедів»?

Діти. П.І.Чайковський.

Музкерівник. А звідки ця музика?

Діти. З балету «Лебедине озеро».

Музкерівник. А що таке балет?

Діти. Це вистава - в якій люди не розмовляють, а тільки танцюють.

Музкерівник. В балеті звучить музика, а танець передає настрій, розмову людей.

Музика з якого балету, П.І.Чайковського, ми ще слухали з вами?

Діти. З балету «Лускунчик».

Музкерівник. А що самє ми слухали?

Діти. Марш Лускунчика, Вальс Квітів.

Музкерівник. А що це за музика?(Звучить «Вальс Квітів»). А який музичний інструмент ми чуємо на початку цієї музики?

Діти. Арфу.

Музкерівник.Ще один композитор дуже любив казкові сюжети. Давайте послухаємо уривок з його твору і пригадаємо його.

Діти. «Політ джмеля»! Композитор М.А. Римський – Корсаков (Діти показують на його портрет)

Музкерівник. Але ця музика не з балету, а з опери. А що ж таке опера?

Діти. Це вистава в якій люди не розмовляють, а весь час співають.

Музкерівник. Так, А які жанри музики ви знаєте?

Діти. Марш, танець, спів.

Музкерівник. «Марш Лускунчика» до якого жанру відносимо?

Діти. До маршів.

Музкерівник. А «Вальс Квітів»?

Діти. До танців. (Музкерівник включає пісню «Бджілка» з репертуару А. Гросу). (З’являється дитина «бджілка»).

Музкерівник. Що ти хочеш, бджілко?

Бджілка. Я хочу вас запросити на мою чарівну галявину.

Музкерівник. Ходимо! Діти виконують хоровод «Бджілка».

Музкерівник. Ось ми і прийшли до галявини, де росте чарівне дерево. Сідайте, Тут на вас чекає моя друга казочка. «Казочка про нотки» («до» - добра, «мі» - мила, «ля» - лагідна, «ре» - рішуча, «фа» - фантастична,  «сі» - сяюча).

Музкерівник. Дітки, а що ж у нас утворилося?

Діти. Звуковий рядочок(проспівують до - мажор)

Музкерівник. У музикантів це називається гамою. А ми з вами знаємо вправу

«Весняна гама». Хто гратиме на металофоні? (виходить дитина за бажанням)

Не вернулись у старе(ре, ре, ре)

Будували все самі(мі, мі, мі)

Дощик пісеньку співа(фа,фа,фа)

В нього своя роль(соль, соль, соль)

Рада дощику земля(ля, ля, ля)

І купаються в росі(Сі, сі, сі)

Птахи, що звели гніздо(до, до, до)

Музкерівник. А ви звернули увагу, що нотки в нашій вправі, ми промовляємо по різному: то швиденько, то розтягували. А це тому дітки, що в музиці нотки бувають  різної довжини. Ось і ще одна моя «Казочка про нотки». Музкерівник розповідає казочку і демонструє розрізування чотирьох яблук на різні долі, відповідно до довжини нот.

Дидактична гра «Веселі ноти»(див. додаток)

Музкерівник. Ноти в музиці дружать між собою, бо їх тільки сім. Нотки - це звуки. А які  звуки бувають?

Діти. Шумові і музичні. З’являється Ворона.

Ворона. Кар - кар.

Музкерівник. А ця пташка зимує з нами, чи чи відлітає восени?

Діти. Зимує.

Музкерівник.А давайте хоробрій пташці, що не боїться зими, холоду, заспіваємо пісню, а ще і заграємо на шумових інструментах. Болгарська народна пісня «Ворона». Діти беруть шумові інструменти.

Музкерівник. Можна створити гарний настрій навіть не вміючи грати на музичних інструментах, завдяки різним саморобкам. Після пісні діти стають півколом і виконують пісню «Про дружбу» О.Янушевич

Музкерівник.А яка з моїх казочок вам сьогодні сподобалась?

(Відповіді дітей). Що ще вам найбільше сподобалося на занятті?

Музкерівник.А ось із садочка, де росли чарівні яблучка і вам повний кошик.

Куштуйте, на здоров’я! Під музику діти виходять з залу.

«КЛОУН»

(Тематичне музичне заняття з елементами розваги для старших дошкільнят)

Мета. Навчати: відчувати відтінки музики, спонукати до пластичних імпровізацій, розширювати знання про професію клоуна. Розвивати: музично естетичний смак, музичну пам’ять, мовлення, чуття ритму. Виховувати  позитивне ставлення до життя, доброзичливість, дружелюбність.

Обладнання: циркова афіша; запрошення (картки із зображеннями з одного боку веселого, з іншого -сумного клоунів); музичні інструменти: барабани, брязкальця, дзвіночки, тріскачки, коробочки, елементи костюма клоуна (перука, "ніс", капелюх); іграшкова гиря; килимок.

Хід заняття

Діти з квитками-запрошеннями заходять до зали, оформленої як арена цирку.

Музкерівник.

Діти, сьогодні у нас незвичайне заняття. Погляньте на ваші запрошення, спробуйте здогадатися, від кого вони. (Від клоунів). Як ви вважаєте, куди клоуни запрошують нас? (До цирку).

Музкерівник розповідає дітям, що про виставу повідомляє яскравий плакат - афіша. Пояснює, що майданчик для вис-тупу артистів у цирку називається "арена", а місця для глядачів розташовані навколо неї по колу або півколом, щоб зручніше було переглядати циркові вистави.

Музкерівник. А нашою сьогоднішньою ареною стане ця частина зали. Ми саме для того і розмістили стільчики півколом, щоб легше було уявити, що ми в цирку. Отже, зараз залунає музика!

Слухання

Музкерівник виконує п'єсу Д. Кабалевського "Клоуни".

Музкерівник. Малята, поміркуйте, який характер цієї мелодії. Чи змінюється настрій музики? (Спочатку мелодія весела, всередині - спокійна, тиха, потім - знову весела). Правильно, у цьому творі три частини. Чому, на вашу думку, п'єса називається "Клоуни", а не "Один клоун"? (Тому що вона зображує двох різнихклоунів). А які це клоуни? (Веселий і сумний). Так, один клоун веселий, а інший -сумний. Мабуть, першому легко даються циркові трюки, а у другого все валиться з рук. А може, з іншої причини? (Припущення дітей). Послухайте, як звучить музика, простежте, де мелодія піднімається вгору, а де опускається.

Ще раз виконує п'єсу повністю.

Музкерівник. А зараз послухайте, музику якого клоуна - веселого чи сумного - я гратиму, і покажіть мені такий малюнок на своїх запрошеннях. А тепер? (Музкерівник виконує фрагменти п'єси, діти показують зображення відповідно до характеру музики).

Послухайте п'єсу ще раз і скажіть, якими інструментами ми могли б передати характер музики у різних частинах. Погляньте, у нас є дзвіночки, брязкальця, барабани, тріскачки, коробочки. (Для веселої музики діти обирають дзвіночки, брязкальця, для сумної - тріскачки й коробочки). Правильно, дзвінкі інструменти допомагають передати веселий настрій, глухі - сумний. А в кінці середньої частини, коли музика звучить голосно, який інструмент можна взяти? (Барабан).

Музикування

Музкерівник. Спробуємо виконати п'єсу всі разом: у першій і третій частинах звучатимуть дзвіночки, на початку другої частини - коробочки, а в кінці її - барабани. (Діти діляться на три групи, супроводжують виконання п'єси грою на відповідних інструментах). Молодці, ви справжні музиканти! А зараз одягнемо носики, ковпачки, перуки, перетворимось на клоунів і порухаємось під музику, як вона підказує.

Пластична імпровізація дітей. Музкерівник відзначає найбільш вдалі рухи.

Музкерівник. Діти, а хочете побачити справжніх клоунів? Заспіваймо пісеньку, щоб викликати їх. Діти виконують "Пісню про клоуна" (під веселу музику до зали забігає клоун Бім (дорослий).

Бім. (радісно). Добрий день, любі гості нашого цирку! Мене звуть Бім. Я та мій друг Бом раді вас вітати! Ой, а де ж це Бом? (Озирається). Ви його не бачили? (Діти відповідають, що не бачили).

Бім. А може, ви його не впізнали? Бом схожий на мене.

Діти та музкерівник. Ні, він не приходив.

Бім. Дивно... Ну що ж. Виходить, я прийшов першим. Поки його немає, я десь заховаюся! Нехай він думає, що мене тут немає. А ви йому не кажіть про мене, добре? (Роздивляється навкруги, діти показують, куди можна заховатися). До зали заходить клоун Бом (дорослий).

Бом (сумно). Добрий день, малята! А де це Бім? Ви його не бачили?

Діти. Ні!

Бом. Дивно... Мабуть, я прийшов першим.

Бом (сідає на підлогу, влаштовується зручніше. До нього підкрадається Бім, торкає його ззаду. Бом перекидається через голову).

Бом. Як ти мене налякав! (Швидко встає). Але все- таки я прийшов першим. Я перший, я перший!

Бім. Ні, я!

Музкерівник. Не сперечайтесь! Адже до вас при-йшли глядачі, тож покажіть щось цікаве, смішне.

 Бом. (чухає потилицю)

Що б мені таке зробити,

Щоб маляток розсмішити?

Тут треба подумати...

Бім.Правильно! (Хитро). Присядьмо, поміркуймо.

Бом. Згода!Бім ставить собі стілець, сідає, Бом намагається сісти без стільця, падає.

Бом (ображено). Бачиш, який ти! Постійно мене ображаєш. (Плаче).

Бім. Ну, не плач, дам тобі калач! Сідай на мій стілець. (Встає). Поглянь на мене, я тебе розвеселю. (Робить "шпагат", "стійку" на руках тощо).

Бом (усміхаючись).  Молодець!

Бім.  А може, покажемо дітям виставу?

Бом.  Чудова ідея! Починаємо виставу!

Бім. Ось вистава почалася і... закінчилася!

Бом. Та хто ж так починає виставу?

Бім.Я!

Бом. Так ніхто не робить. Треба спочатку гарно при...

Бім. Присісти? (Присідає).

Бом. Та ні, привітатися!

Бім. А як? За руку з усіма? (Вітається за руки з усіма дітьми по черзі).

Бом. Що це ти робиш? Ти з усіма глядачами за руку будеш вітатися?

Бім. Можу і за ногу. (Йде, бере дітей за ноги).

Бом. Не вмієш ти вітатися. Іди сюди і повторюй за мною: добрий...

Бом. Ага, добрий був торт. (Гладить себе по животу).

Бом. Та нічого ти не зрозумів. По-перше, про торт кажуть "смачний". А по-друге, вітаються так: "Добрий день!".

Бім. А, добрий день! Тож починаємо виставу!

Під музичний супровід клоуни виконують акробатичний етюд з гирею.

Бом. Малята, вам весело? А щоб стало ще цікавіше, пограймо у веселу музичну гру!Проводиться гра "Хто краще заспіває?" на відомому дітям музичному матеріалі.

Бом. Які ж ви молодці! А в мене не виходить так гарно співати... А може, це тому, що вас багато, а я один? Всі разом діти добре співають, а от по одному...

Музкерівник. Ну що ти, Бом! Малята співають так гарно, тому що старанно працюють на музичних заняттях. Приходь до нас - ми і тебе навчимо. А як дітки співають по одному, ти зараз почуєш.

Проводиться музично-дидактична гра "Скільки нас співає?" (див. додаток).

Бом (звертає увагу на плащ, що висить на стіні).Ой, а що це за плащик? Такий симпатичний! (Одягає, роздивляється себе. Звучить таємнича музика). Здається, мені личить. Будемо гратися далі? Але спочатку я трохи наведу тут лад. (Поправляє килимок, що лежить на підлозі).

Таємнича музика звучить голосніше. Клоуни здивовано перезираються.

Голос за сценою. Вітаю тебе, друже! Я - добрий чарівник. Плащ, який я залишив на стіні, незвичайний: той, хто його вдягне, зробить чарівною першу ж річ, до якої він доторкнеться. Цікавих вам пригод! (Музика стихає).

Бім (стаючи на килимок, який щойно поправив Бом).

Це означає, що ми зараз зможемо щось зачарувати? Ой, як цікаво! Ой-ой-ой... (Хитається). Що це з килимом?

Бом (підбігає до нього, хапає за руку).

Та ми ж летимо! Я доторкнувся до килима і зачарував його!

Клоуни виконують пластичний етюд "Політ на летючому килимі".

Бом. Як високо ми летимо! Поглянь, зірки вже зовсім близько!

Звучить космічна музика. Залою пробігає Зоряний хлопчик (дитина), одягнений у сріблястий плащ, сідає на летючий килим.

Бім. Ой, а хто ти? Зірочка? Зоряний хлопчик. Ні, я Зоряний хлопчик. Я побачив, що на Землі діти живуть дуже цікаво, вони весело співають, танцюють, а у нас ніхто так не вміє. От я і вирушив на Землю, щоб навчитися танцювати. Але заблукав і випадково натрапив на вас.

Клоуни (разом). Ми можемо тобі допомогти! Ми відвеземо тебе до діток!

Клоуни та Зоряний хлопчик "прилітають" до цирку, розповідають про свої пригоди, просять малят навчити Зоряного хлопчика танцювати.

Музично-ритмічна гра "Веселі танцюристи"(виконується під знайому дітям народну мелодію, яка складається з двох частин)

Діти прощаються з клоунами та Зоряним хлопчиком.

Музкерівник.

Ось час нашого заняття вичерпано. Вам воно сподобалось? А мені сподобалось, як ви уважно слухали музику, співали, грали. На згадку про цю зустріч у вас залишаться запрошення.

Додаток 4

Поради (рекомендації) для батьків

  

     Сім’я – перша школа людських взаємин, де діти з ранніх років засвоюють систему моральних цінностей, норм поведінки, культурні традиції народу. Зміст, методи і форми виховання дітей у сімї залежать від загальної культури батьків. У нас час виникла необхідність підвищувати культуру сімейного виховання. На користь музичного розвитку дітей позитивно вплине взаємини між дітьми і батьками та поліпшення атмосфери вдома.

   Сприятливі умови музично – естетичного виховання дітей забезпечуються, якщо:

- батьки створюють особливу музичну атмосферу в родині;

- батьки виявляють власну емоційну чутливість до музики;

- батьки демонструють свої інтереси до музичного мистецтва, заохочують виникнення дитячого інтересу до музики;

-батьки радіють музичним рухам і підспівуванням малечі, бажанню гратися з музичними іграшками – інструментами й іншим музичними проявам як важливим досягненням та успіхам доньки чи сина;

-батьки разом із дитиною відвідують ляльковий театр, вистави дитячого музичного театру, обмінюються враженнями, дружно переживають щоденні та святкові музично – театральні події вдома, у садочку;

-батьки цікавляться успіхами доньки чи сина в музичній діяльності, звертаються за порадою до педагога, прислухаються до відгуків музичного керівника і вихователя стосовно їхньої дитини, беруть посильну участь у педагогічному процесі.

Форми роботи з батьками:

- індивідуальні консультації,

- виступ на батьківських зборах,

- залучення батьків в участі у святах,

- групові консультації,

- семінари на тему,

- тематичні бесіди,

- дискусії,

- круглі столи,

- створення порад в музичному куточку.

Додаток 5

Сприяння музично – дидактичних ігор на формування психічних якостей